Астрономи розповіли, як виглядає дев'ята планета Сонячної системи

img data-cke-saved-src=”/static/ba/aimg/2/5/9/259445_1.jpg” src=”/static/ba/aimg/2/5/9/259445_1.jpg” alt=”Астрономи розповіли, як виглядає ” дев’ята=”” планета=”” Сонячної=”” системи”=””

З тих пір як астрономи з Каліфорнійського технологічного інституту повідомили про непрямих доказів на користь існування далеко за орбітою Плутона – на темних околицях Сонячної системи – досі невідомої “дев’ятої планети”, інтерес до неї не слабшає.

І поки одні вчені розмірковують над тим, які інструменти і телескопи могли б дозволити її розглянути і виявити, інші вже приступили до досліджень таємничої планети, правда, поки лише теоретичним.

Можна згадати, наприклад, нещодавні результати комп’ютерного моделювання, яке показало, що “дев’ята планета” може бути чужаком в нашій Сонячній системі – екзопланетою, яка народилася у зовсім іншої зірки, колись колишньої неподалік від нашої, і захопленої у колишньої сусідки. У новій теоретичній роботі, про яку фізики з швейцарського Бернського університету повідомляють в журналі Astronomy Astrophysics , розглянуто інші ймовірні аспекти передісторії і навіть будови неймовірною планети.

Комп’ютерне моделювання еволюції екзопланет – звичайний метод їх дослідження. Однак Крістофу Мордесини (Christoph Mordasini) і Естер Ліндер (Esther Linder) ще не доводилося працювати з настільки близьким (хоча і гіпотетичним) об’єктом: за наявними оцінками, від Сонця він знаходиться всього в 700 разів далі, ніж Земля.

Швидше за все, він є зменшеною копією крижаних гігантів Сонячної системи, Урану і Нептуна, і, як і вони, оточений атмосферою з легких газів, водню і гелію. Виходячи з цих припущень, швейцарські астрономи і приступили до роботи. Вони відмовилися від версії з захопленням “дев’ятої планети” в іншої зірки, змоделювавши її можливу еволюцію в межах нашої зоряної системи – тобто в останні 4,6 млрд років.

 

“З нашою роботою планета-кандидат 9 перестає бути “точковою масою”, вона знаходить форму і фізичні властивості”, – заявляють вчені. У самому справі, вони показали, що сьогодні “дев’ята планета” може мати радіус в 3,7 разів більше земного і масу, в 10 разів перевищує земну. Температура її атмосфери становить жалюгідні 47 Кельвін – це нижче -220 градусів Цельсія.

Крім усього іншого, це означає, що слабке випромінювання планети повинно з’являтися не в результаті віддзеркалення променів далекого і тьмяного Сонця, а в ході повільного остигання її важкого залізного ядра. Ця енергія і підігріває атмосферу, без якої температура її опустилася ще на пару десятків Кельвін. “Ця її внутрішня енергія приблизно в тисячу разів більше тієї, що вона отримує від Сонця”, – додала Естер Ліндер в інтерв’ю прес-службі Бернського університету.

З’ясувалося, що при масі менше 20 мас Землі шансів детектувати її було вкрай мало, особливо поки вона знаходиться на далеких ділянках своєї орбіти. Ну а надійно ми її виявили, якщо б її маса перевищувала земну у 50 разів: за розрахунками авторів, у цьому випадку “дев’яту планету” обов’язково помітив космічний інфрачервоний телескоп WISE.

“Ці цифри встановлюють свого роду верхня межа можливої маси “дев’ятої планети”, – додає Естер Ліндер. Головні надії на підтвердження її існування швейцарські астрономи покладають на нові, більш потужні телескопи і насамперед на ширококутний LSST з 8,4-метровим рефлектором, який зводиться в чилійських Андах.

Джерело: УкрМедіа

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>