Банки мають шалені прибутки, ризики з "ПриватБанком", економіка України менше залежить від РФ – звіт НБУ

На українському банківському ринку нині – фінансова стабільність. Банки отримали високі прибутки. Населення активно бере кредити. Проте існують ризики, які пов’язані з “ПриватБанком” (колишні власники судяться щодо законності націоналізації фінустанови). Також нині “заморожена” програма співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Про це йдеться у звіті про фінансову стабільність Нацбанку.

“Системні ризики для фінансової стабільності перебувають на одному з найнижчих в історії рівнів, а макроекономічні умови сприятливі для роботи банків. Проте досі існують загрози, що пов’язані з судовими процесами навколо “ПриватБанку” та можливою перервою у співпраці з Міжнародним валютним фондом”, – зазначили в НБУ.

Співпраця з МВФ

Без кредитів від Міжнародного валютного фонду Україні – ніяк. Моніторингова місія МВФ перебувала в Києві в травні, вона підтвердила налаштованість на продовження співпраці. Проте це станеться вже після позачергових парламентських виборів 21 липня та формування нового уряду. Тобто не раніше вересня.

“Поточна програма (з МВФ) завершується на початку наступного року. Враховуючи те, що Україні необхідно реалізувати ще великий перелік реформ, а економіка лишається досить уразливою до зовнішніх ризиків, Національний банк вважає за доцільне ініціювати нову довготривалу програму співпраці з МВФ, імовірно, ще до завершення поточної програми Stand By”, – зазначили в НБУ.

Населення активно бере кредити

У Нацбанку констатують, що “швидке зростання споживчого кредитування триває вже два роки. Темп приросту незабезпечених кредитів домогосподарствам на поточні цілі перевищує 30% р/р вісім кварталів поспіль. Цей сегмент високоприбутковий, тому надзвичайно привабливий для банків. На сьогодні роздрібні кредити становлять 18,4% кредитного портфеля банківського сектору, генеруючи майже 40% процентного доходу від кредитування. Попит населення на споживчі кредити стійкий і високий. Це підтримує швидкі темпи зростання портфеля споживчих кредитів та значний потенціал розвитку цього сегменту”.

Регулятор зазначає, “більшість банків адекватно оцінює можливі втрати за такими кредитами та формує за ними достатні резерви в поточних макроекономічних умовах. Однак оцінки можливих кредитних збитків у випадку кризи подекуди занадто оптимістичні. Для оцінювання необхідних резервів низка банків використовує моделі, що нечутливі до різкого погіршення макроекономічних показників. Тож якщо реалізується несприятливий сценарій – фінустанови можуть не сформувати належні резерви на випередження. Щоб уникнути цього, у майбутньому НБУ може підвищити ваги ризику за незабезпеченими споживчими кредитами. Вищі ваги означатимуть, що можливі втрати від пов’язаних з такими кредитами ризиків будуть покриті капіталом”.

Рекордні прибутки банків

“На сьогодні банківський сектор рекордно прибутковий. За п’ять місяців 2019 року чистий прибуток банків становив 23,4 млрд грн (+83% р/р). Високі прибутки зумовлені розвитком роздрібного кредитування, а також стрімким зростанням попиту на банківські послуги, що гарантує високі комісійні доходи. Короткострокові ризики для прибутковості незначні, проте банки повинні консервативно підходити до середньострокового планування та припускати, що в майбутньому прибутковість знизиться”, – зазначили в НБУ.

Регулятор хоче, аби банки використали високі прибутки на формування запасу капіталу.

“У найближчі роки вимоги до капіталу суттєво підвищуватимуться: потрібно буде формувати буфери консервації та системної важливості (для системно важливих банків), а також покривати капіталом операційний та ринковий ризики (зараз лише кредитний ризик). Це особливо важливо для державних банків, які сьогодні виконують нормативи капіталу лише з невеликим запасом. Наразі вони зобов’язані перерахувати 90% минулорічного прибутку на виплату дивідендів, проте Національний банк переконаний, що доцільніше спрямувати частину прибутку на збільшення капіталу для виконання нових вимог у майбутньому”, – наголосили в Нацбанку.

Депозити тримають більше в гривнях

У банках з українським та іноземним капіталом знижується рівень доларизації.

“Наразі частка валютних депозитів та кредитів трохи перевищує 40% від загальних обсягів. Серед клієнтів банків досі чимало компаній із кредитами в іноземній валюті, але доходами майже винятково у гривні. Національний банк очікує, що поступово рівень доларизації знижуватиметься природним шляхом. Цьому сприятимуть збереження макроекономічної стабільності, вповільнення інфляції та висока різниця між депозитними ставками у гривні та іноземній валюті”, – ідеться в звіті.

За оцінками НБУ, природний рівень доларизації для України становить близько 20%.

“Тим часом рівень доларизації державного боргу перевищує дві третини – це джерело ризиків для державних фінансів. Проте зростання інвестицій нерезидентів у гривневі ОВДП, зокрема завдяки приєднанню до міжнародного центрального депозитарію цінних паперів Clearstream, дасть змогу поступово збільшувати частку гривневого боргу”, – зазначив регулятор.

Вплив Росії зменшується

Економічний зв’язок між Україною та Росією слабшає, що зменшує вплив російського чинника на українську економіку, проте РФ продовжує тиснути на Україну.

“Росія зберігає активність у протистоянні з Україною, однак поступово втрачає економічний зв’язок із нею. З 1 червня РФ заборонила експорт до України нафти, вугілля та нафтопродуктів. Також перелік заборонених до імпорту в Росію українських товарів розширено продукцією машинобудування, металообробки та легкої промисловості на 250 млн доларів на рік. Це безпосередній, хоч і керований, ризик для економіки України”, – вказується у документі.

За даними регулятора, після втрати російського ринку великі підприємства машинобудівної галузі змогли частково переорієнтуватися на нові, але регулярних замовлень бракує.

“Торік боргове навантаження в машинобудуванні становило високі 9.5х. Попри загальне відновлення галузі, частина підгалузей стагнує. Упродовж року знижувалися прибутки підприємств енергетичного машинобудування”, – наголошується у звіті.

Водночас зазначається, що одним із ризиків для фінансової стабільності є висока ймовірність падіння від 2020 року обсягів транзиту російського газу територією України, коли буде запущено газогін “Північний потік-2″.

“Будівництво “Північного потоку-2″ в обхід України триває за підтримки Німеччини. Позиції США, Данії та Єврокомісії можуть відтермінувати запуск проекту, що, ймовірно, не відбудеться вчасно, до кінця 2019 року. Також “Газпром” був змушений змінити проекти газогонів через Туреччину до Балкан і Центральної Європи та почати їхню реалізацію зі значним запізненням. Тож РФ доведеться домовлятися з Україною про нову угоду із транспортування природного газу до Європи”, – додали у НБУ.

Також регулятор звернув увагу на те, що присутність банків із російським державним капіталом на українському ринку поступово скорочується.

Нагадаємо, Нацбанк скасував вимогу до бізнесу щодо обов’язкового продажу валютних надходжень. Новація почне діяти від 20 червня.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>