Більше не граємо на руку ворогу: на День Незалежності 2 паради можуть стати одним цілим

Думки мої тихі про Україну і про те, як вона змінилася лише упродовж останнього часу. Коли я кажу Україна – то я не про територію мовлю, і навіть не про державу, а про нас із вами, про українців, з яких наша держава направду і складається.

Попередній випуск Угода про “Північний потік-2″: Німеччина та США зрадили не нас, а наші фантазії

Так-от ми з вами реально змінилися, змінилися на краще. Зміна ця відбулася саме протягом останнього часу. А знаєте, що мені дає привід так думати? Це парад.

Такі висновки про зміну України і українців на краще я роблю, судячи з того, як українці військовий парад сприйняли, як ми на нього реагували і які враження він нам по собі залишив. Бо згадайте, ще 2 роки тому ми мали 2 паради:

  • один – офіційний, організований Банковою;
  • другий – альтернативний офіційному, влаштований ветеранами російсько-української війни.

І тоді (2 роки тому), ці 2 заходи були за своїм “настроєм” мало не протилежними – їхні учасники, їхні глядачі не перетиналися й ті таки ветерани плювалися й запевняли, що й ноги їхньої не може бути на офіційних урочистостях, організованих Банковою.

Два паради стали продовженням один одного

Тоді як тепер от ці 2 паради – офіційний і Марш захисників – буквально стали органічним продовженням одне одного. Водночас ані організатори обох заходів не змінилися, ані учасники.

Але тепер-от між ними вже не було тієї певної ворожнечі, яку важко було не помітити іще 2 роки тому.

Ба більше, тепер-от вже ветерани із задоволенням милувалися офіційним парадом, щоб потому, лише за годину, влаштувати і свою ходу середмістям української столиці.

День Незалежності
Парад на День Незалежності / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Можуть стати одним цілим

Знаєте, я взагалі не здивуюсь, якщо вже в наступні роки ці 2 паради стануть одним цілим. Водночас для цього не треба буде когось вмовляти, підкуповувати чи примушувати. Ні, це відбудеться само собою у цілком природний спосіб.

І лише тому, що нам усім за цей час вдалося стати кращими (з цього почав) – чи то ми подорослішали, чи то порозумнішали, але нам таки якось вдалося усвідомити, що наше розділення за політичними вподобаннями лише грає на руку нашому ворогу. Тоді як наша сила в тому, щоб бути разом, щоб допомагати і підтримувати одне одного.

Простими словами – якось лише тепер ми допетрали, що означає прислів’я “разом і батька бити легше”. Дуже мені хочеться, щоб ми це розуміння не втратили, щоб ми не дозволи політикам знову розвести нас по різних парадах і по різні боки барикад.

Варто прочитати Святкування вдалося: у Москві “палає” від українського Дня Незалежності

Щоб ми остаточно припинили між собою ворогувати. Адже в нас усіх є один дуже сильний спільний ворог, для протидії якому нам потрібні усі, що є в нас ресурси, які точно не варто витрачати на те, щоби чубитися між собою.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>