Вежа в Крижополі чи безпека країни? Концерн РРТ випав зі списку держпідприємств, заборонених до приватизації

прес-служба Концерну РРТ

Єдиного державного оператора телерадіомовлення, радіорелейного і супутникового зв’язку — Концерну РРТ — не виявилося в списку підприємств, які не можна приватизувати.

НВ Бізнес розбирався, чому так сталося і чим це може загрожувати країні.

Контекст

Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (КРРТ) — державний концерн, що входить до сфери управління Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. У його структурі 25 філій і підприємства, які можуть забезпечувати поширення Концерном теле- і радіомовлення з охопленням понад 95% території України. КРРТ володіє більш ніж півтисячею антенно-щоглових споруд (від 70 до 380 метрів), 12 тис. км радіорелейних ліній, 417 радіотелевізійними передавальними станціями, 1173 телевізійними і 341 радіомовним передавачем, а також центром супутникового зв’язку. До остаточного переходу телебачення «в цифру», Концерн забезпечував покриття країни аналоговим телемовленням. У листопаді минулого року КРРТ відзвітував про закінчення першого етапу проекту розвитку державної мережі цифрового телебачення на лінії розмежування в Донецькій і Луганській областях і на кордоні з АР Крим.

Згідно зі статутом, КРРТ займається технічним обслуговуванням і експлуатація мереж ефірного теле- та радіомовлення, наданням в користування каналів електрозв’язку, трансляцією і ретрансляцією програм телерадіомовлення та ін.

Забезпечення інформаційної безпеки України прописано в статуті КРРТ як одна з головних цілей його діяльності.

«Існуюча сьогодні в Україні державна система розповсюдження телевізійних і радіопрограм, яку обслуговує Концерн РРТ, є для більшості населення України основним джерелом отримання інформації», — досі вказано на сайті Концерну (хоча після відключення аналогового телебачення система перестала бути таким джерелом — Ред.).

Документ від Кабміну

3 лютого на сайті Верховної Ради України з’явився законопроект «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Документ розробили в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України.

Новий законопроект був розроблений у зв’язку з тим, що однойменний старий документ, прийнятий ще в 1999 році (остання редакція — 2 жовтня 2018), з 20 листопада минулого року втратив чинність.

«З метою оптимізації та зменшення навантаження на державний сектор економіки, а також посилення контролю держави за збереженням та використанням майна акціонерних товариств, казенних і державних підприємств, установ і організацій, що не підлягають приватизації необхідне оновлення переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації», — йдеться в пояснювальній записці до нового законопроекту. У ній же пояснюється принцип формування переліку підприємств, що не підлягають приватизації.

Як стверджується, об’єкти включалися в списки відповідно до критеріїв щодо заборони приватизації, встановлених статтею 4 ЗУ Про приватизацію державного та комунального майна, і «з урахуванням пропозицій суб’єктів управління об’єктами державної власності». Пропозиції управителів надавалися в межах угруповання державних підприємств за переліками «Згідно зі стратегічним баченням поводження з ними».

«Тобто, до переліку включалися ті об’єкти, які в силу цього документа планово передбачалося залишити у державній власності», — пояснюється в записці.

Відзначимо, що стаття 4 закону про приватизацію державного та комунального майна прямо забороняє приватизацію майна Держспецзв’язку, необхідного для виконання її завдань.

Контекст: як формувався список недоторканних підприємств

Перший варіант законопроекту з новим переліком підприємств, що не підлягають приватизації, потрапив на розгляд Кабміну 27 грудня минулого року. Тоді в уряді відправили документ на доопрацювання. 8 січня законопроект був розглянутий на нараді у розробника і доопрацьований, а вже на наступний день — спрямований на узгодження зацікавленим органам з пропозицією погодити його в дводенний термін і на правову експертизу до Мін’юсту. 11 січня проект вже розглянуто на засіданні урядового комітету з питань формування державної політики, за результатами якого було рекомендовано доопрацювати документ з урахуванням зауважень НКРЗІ, Мінфіну, Міненерго і Мін’юсту. 15 січня законопроект знову потрапив на розгляд до Кабміну, який його схвалив і доручив Мінекономіки разом з Мінкультури, Мінфіном, Мінінфраструктури, Мінекоенерго, Мін’юстом і за участю президентського офіса доопрацювати його з урахуванням результатів обговорення. 21 січня на нараді у держсекретаря Кабміну Володимира Бондаренка був сформований остаточний текст законопроекту.

Згідно з пояснювальною запискою, свою позицію щодо законопропроекту висловили кілька відомств і держконцернів. Держспецзв’язку в цьому переліку немає.

Сюрприз

Для Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації сфері управління якої, нагадаємо, перебуває КРРТ — Ред.) відсутність Концерну в переліку заборонених до приватизації підприємств стала неприємним сюрпризом, розповів НВ Бізнес голова відомства Валентин Петров.

«Цей законопроект з нами не узгоджували. Він чомусь пройшов повз нас. Ми будемо просити, щоб Концерн РРТ внесли в цей перелік», — каже Петров. «Це стратегічний об’єкт, він не підлягає приватизації. Але, щоб підстрахуватися, потрібно загнати“ його в закон».

Голова ДССЗЗІ каже: Держспецзв’язку допомогла Нацкомісії, що здійснює держрегулювання в сфері зв’язку та інформатизації, включити до переліку заборонених до приватизації підприємств ДП «УДЦР», але власний актив уберегти не змогла.

Контекст

ДП «Український державний центр радічастот» (УДЦР) — держпідприємство, яке займається веденням реєстру присвоєнь радіочастот, проводить радіочастотний моніторинг використання радіочастотного ресурсу України, видає дозволи на експлуатацію РЕЗ та ін. В листопаді 2019 Мінекономрозвитку направило в НКРЗІ лист щодо перетворення держпідприємств на акціонерні товариства. Зокрема — підконтрольного Нацкомісії УДЦР. Проти такої ініціативи виступили в НКРЗІ і в УДЦР, оскільки ДП виконує функції державного нагляду. Заяви про неприпустимість «трансформації» УДЦР звучали і від керівництва ДССЗЗІ.

Унікальний концерн та інформбезпека

На відсутність Концерну РРТ в переліку стратегічних підприємств першим звернув увагу заступник голови Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко:

«У переліку заборонених до приватизації об’єктів немає стратегічного підприємства КРРТ — Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. На сьогодні ця унікальна система технічних пристроїв і висотних веж, за допомогою яких відбувається поширення зокрема й телеканалів на території нашої країни, може бути приватизована», — зазначив нардеп.

Розбазарюванням стратегічних активів назвав ситуацію, що склалася медіаексперт Олександр Глущенко.

«Особливість України як держави — розбазарювання стратегічних активів. Під час гібридної інформаційної війни, ми не тільки примудряємося залишити співвітчизників за межами України і покриття супутниками зв’язку без українського телебачення, ми ще й всередині країни намагаємося програти по всіх фронтах», — говорить експерт. «У нас вже є оператор цифрового ефірного ТБ, створений невідомими „шанованими“ людьми, для повноти картинки потрібно ще й інфраструктуру віддати в приватні невідомі руки без зобов’язань і звітності. Там, де в інших країнах держава справляється самостійно з поставленим завданням поширення ТБ/радіо та інших супутніх послуг і сервісів зв’язку в інтересах держави, Україна, під час агресії з боку Росії, окупації й анексії територій, по-панськи забуває про стратегічні об’єкти. Ліва рука не відає, що творить права. Не вписується ситуація з Концерном РРТ в захист інформаційного простору, від слова зовсім».

Хто виграє від кодування супутникового сигналу українських телеканалів і що робити глядачам

Не зрозуміли кабмінівської ініціативи і члени Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

«Я вважаю, що Концерн РРТ має бути в списку підприємств, що не підлягають приватизації, так як це головний оператор телекомунікацій у державній власності, який є ключовим елементом національної безпеки в інформаційній сфері», — говорить член Нацради з питань ТБ і радіомовлення Сергій Костинський.

У коментарі НВ Бізнес Костинський зазначає, що Нацрада при розбудові мовлення на кордоні й на лінії розмежування в Донецькій, Луганській, Херсонській областях на окуповані території насамперед покладається на КРРТ. Член Нацради підкреслює: прямий обов’язок Концерну — забезпечувати інформаційний захист держави, створювати для цього всі необхідні умови.

«Нацрада ініціювала створення державної мережі цифрового телебачення. Реалізувати такий проект неможливо на базі якогось приватного провайдера — він можливий тільки за рахунок державного оператора, оскільки головна мета такої мережі — охоплення [цифровим сигналом] не менше 95% території України, а не населення, як, наприклад, ставить задачу приватний провайдер (компанія „Зеонбуд“). Державний оператор важливий, оскільки він забезпечує мовлення навіть на комерційно непривабливих територіях», — пояснює Костинский.

Контекст: шановані люди

Згідно з останніми даними, 21 листопада 2019 у оператора цифрового сигналу Зеонбуду змінилися бенефіціари — замість іноземних громадян ними стали українці Олександр Іллющенко, Володимир Прокопенко, Михайло Моїсеєв, Олександр Шилов та Ірина Аляб’єва. Крім Моїсеєва, який володіє 1% акцій Зеонбуду безпосередньо, інші офіційні бенефіціари мають по 24,75% компанії через 4 кіпрських компанії. Як пише видання Телекритика, Зеонбуд пов’язували з Рінатом Ахметовим, Валерієм Хорошковським і Олександром Януковичем, сірим кардиналом провайдера називали екс-регіонала, екс-нардепа «Опоблоку» Юрія Мороко, і передбачалося, що одним з акціонерів міг стати екс-президент України Петро Порошенко.

Заступник голови Національної ради Уляна Фещук також проти виключення Концерну РРТ зі списку стратегічних підприємств.

«Я однозначно проти можливості приватизації Концерну. Нацраді на узгодження законопроект не направлявся, власне, процедурою це і не передбачено. Ми виключно регулятор і діяльність Концерну не входить до сфери повноважень НР. Ми, швидше, стратегічні Партнери», — пояснює Фещук. «Нам відома критична фінансова ситуація на КРРТ, яка, на мій погляд і насамперед, пов’язана з відключенням аналогового телебачення».

Костинский додає: в КРРТ повинна пройти реорганізація, але віддавати його в приватні руки — не можна.

«КРРТ вимагає реформування. Топ-менеджери повинні розробити план виведення концерну з кризової ситуації. Можливо, варто залучити кризових менеджерів… Але, я абсолютно впевнений, що державне підприємство може бути прибутковим, тим більше, коли мова йде про національні інтереси».

Член Нацради також повідомив, що на цей момент Концерн РРТ вже отримав всі 11 передавачів і визначає дедлайни встановлення їх на лінії розмежування:

«Я сподіваюся, що встановлення пройде до кінця лютого. Таким чином ми зможемо охопити цифровим сигналом всю лінію розмежування і частину окупованих територій».

Що може бути цікаво бізнесу в КРРТ

Земля і металобрухт.

У тому, що Концерн РРТ втратив своє стратегічне значення для країни, впевнений медіаексперт Андрій Соломаха. За його словами, функції мовлення та оповіщення населення, які виконував КРРТ, сьогодні вже не користуються попитом, а з відключенням аналогового телебачення в Україні концерн втратив близько 60% доходів.

Якщо актив все ж піде на приватизацію, то КРРТ повністю в тому вигляді, в якому він зараз функціонує, впевнений Соломаха, не цікавий бізнесу.

«Цікаві, насамперед, земельні ділянки, які використовує КРРТ для розміщення своїх веж і потужностей. Часто це досить великі шматки землі практично в центрі міст, що ідеально підходять під потреби бізнесу (обладнані під першу категорію електропостачання)», — пояснює експерт. «Інтерес для бізнесу телекомунікаційного мають лише окремі сегменти Концерну. Наприклад, філія в Одесі — досить прибуткова, тоді як купувати вежу в умовному Крижополі, де доходу від неї не вистачає на покриття витрат на заробітну плату, ніхто не буде».

Якщо все ж хтось вирішить приватизувати КРРТ повністю, прогнозує Соломаха, то, найімовірніше, заради того, щоб заробити на металобрухті. Дохід держави від такої приватизації буде відповідний.

Якщо ДССЗЗІ все-таки вдасться відстояти КРРТ, каже експерт, менеджменту доведеться сильно постаратися, щоб витягнути Концерн з фінансової ями.

«З огляду на жалюгідний стан КРРТ, менеджменту варто задуматися над пошуком альтернативних джерел доходу концерну. Як варіант — почати розвивати альтернативну енергетику».

Будуть виправляти

Розробники законопроекту, Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, у відповідь на запит журналіста НВ Бізнес пояснюють: Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення не входить до переліку підприємств, заборонених до приватизації, оскільки концерн РРТ вже належить до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Тим не менше, в Держспецзв’язку вирішили перестрахуватися.

«Забули про нас, так буває. Будемо виправляти», — резюмує ситуацію голова ДССЗЗІ.

Валентин Петров має намір ініціювати внесення КРРТ в список «заборонених». Поки що розглядається кілька варіантів. Найпростіший, каже Петров, — попросити когось із депутатів внести Концерн до переліку з голосу.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>