Вчені розповіли про примхи людської пам'яті

Вчені пояснили, чому людина не пам'ятає перші роки свого життя  www.youtube.com

Схильність людської пам’яті до помилок відома давно, і не тільки психологам, і тим не менше багато хто раз за разом недооцінюють її здатність підвести і обдурити.

Читайте такожВчені встановили, що орангутанги виявилися розумнішими за семирічних дітей

У статті ВВС Future розповідається про найдивніші її примхи. Згадати свої перші роки життя неможливо, однак багато хто впевнений, що пам’ятає. “Я вважаю, що мої читачі пам’ятають не все, або пам’ятають дуже смутно цей надзвичайно важливий період свого існування, що передує їхній появі на світ і проходить в утробі матері, – писав у своїх мемуарах Сальвадор Далі. – Але я – так, я пам’ятаю цей період, так ніби це було вчора”.

Художник сподівався, що його власні спогади про “божественний рай” допоможуть іншим повернутися до тих втрачених в пам’яті моментів життя перед народженням.

Насправді спогади Далі майже напевно були результатом його буйної уяви.

Сьогодні вчені вважають, що неможливо згадати навіть перші роки свого життя, а час перед народженням абсолютно стирається з пам’яті. Справа в тому, що в той період мозкові структури, необхідні для запам’ятовування, ще не розвинулися, що робить фізіологічно неможливим зберегти особисті спогади про раннє дитинство.

Всі “спогади” про той час – це ілюзія або “помилкові спогади”, зібрані з життєвого досвіду інших, розповідей близьких і друзів, або знань, які ми отримали пізніше.

Існують дані про те, що людська пам’ять залежить від температури. Психологи кажуть, що людська пам’ять залежить від контексту. Щоб зрозуміти, що це означає, розглянемо експеримент, в якому учасникам пропонується занурити руки у відро з крижаною водою (що не дуже приємно), а потім їх просять запам’ятати список слів.

Після низки перевірок вчені виявили, що пам’ять учасників поліпшується, якщо ті знову занурюють руки в крижану воду.

Це дослідження показало, що ми запам’ятовуємо факти краще, якщо відтворюємо оточення (контекст) і умови (фізичні або психологічні) того моменту часу, в якому формувалися потрібні спогади – навіть якщо нам здається, що це абсолютно не має значення.

До речі, це одна з причин того, що нам краще згадуються події минулої вечірки після того, як ми вип’ємо пива, а коли ми абсолютно тверезі, це важко зробити.

І це можна використовувати: наприклад, якщо ви жували гумку або пили каву, коли заучували щось, пам’ять до вас повернеться, якщо ви знов повторите той процес.

Запахи теж допомагають: спробуйте ті ж парфуми або, якщо ви чоловік, той же крем після гоління, яким ви користувалися в ситуації, яку хочете відновити в пам’яті.

Крім цього, дослідження показали, що розум викривляє час.

Перевірте себе: спробуйте згадати, в якому місяці і році відбулися наступні події:

(a) Помер Майкл Джексон

(б) Бейонсе випустила альбом Lemonade

(в) Відбулася знаменита плутанина на церемонії вручення Оскарів, коли фільму “Ла-Ла Ленд” помилково вручили нагороду за кращу кінокартину

(г) Ангела Меркель оголосила про своє рішення у 2021 році піти з поста канцлера

Якщо тільки ви не з тих дивовижних людей, які зберігають в пам’яті всі новини, ваші відповіді будуть далекі від цих дат. І в цьому можна побачити певну закономірність.

Дослідження показали, що ми часто применшуємо кількість часу, що минув після подій більш далекого минулого (наприклад, смерть Майкла Джексона) і перебільшуємо те, яке пройшло після недавніх подій (рішення Ангели Меркель).

Цей феномен відомий як “тимчасове зміщення” або “телескопування”: людський розум викривляє час і зберігає в пам’яті події так, що вони не слідують реальній хронології.

(Правильні відповіді: (a) червень 2009 р. (б) квітень 2016 р. (в) лютий 2017 р. (г) жовтень 2018 р.)

Також вчені стверджують, що смутні спогади – це навіть добре…

Спробуйте намалювати портрет свого кращого друга по пам’яті. Або, не дивлячись на фотографію, опишіть його (або її) зовнішність якомога більш детально.

Якщо тільки ви не страждаєте особливо поганою пам’яттю на обличчя, вам вдасться це зробити досить добре в тому, що стосується головних рис.

Але ось деякі специфічні риси (навіть такі, як точний колір волосся) можуть згадуватися важко.

Це лише один приклад того, що ми схильні зберігати в пам’яті суть речей, а не їхній детальний опис. І це не обов’язково погано.

Подробиці рис людини можуть змінюватися з часом, а ось загальне враження від зовнішності людини (суть її зовнішності) залишається такою ж. Це означає, що ви упізнаєте свого друга при будь-якому освітленні, з будь-якою зачіскою.

(Цікаво, що навіть наші спогади про власну зовнішність не завжди точні. Нам властиво пам’ятати своє обличчя більш привабливим, ніж воно є насправді.)

Ще вчені звертають увагу на те, що надмірна впевненість людини в точності своєї пам’яті може дорого обійтися. Припустимо, вам треба намалювати чи описати власне обличчя. Ви, напевно, вважаєте, що відмінно його пам’ятаєте. І, швидше за все, помиляєтеся.

Багато досліджень показали, що більшість людей вважає, що їхня пам’ять набагато краща, ніж у середньостатистичної людини. Що, звичайно, статистично неможливо.

Ми ігноруємо, а потім і просто забуваємо ті випадки, коли пам’ять нас підводила, але відмінно запам’ятовуємо ті, коли вона відмінно працювала. Через це нам здається, що коли нам знадобиться, наша пам’ять нас не підведе.

Ми часто буваємо занадто самовпевнені з приводу своєї “проспективної пам’яті” – здатності згадати, що треба зробити в майбутньому. А в цього вже можуть бути серйозні фінансові наслідки.

Цим часто користуються ті, хто пропонує безкоштовний період передплати на що-небудь, який в якийсь момент закінчується, і з вас автоматично починають брати гроші, якщо через надмірну впевненості у своїй проспективній пам’яті ви забули скасувати підписку.

Також у статті зазначається, що сучасні люди можуть страждати цифровою амнезією. Повсюдне поширення смартфонів завдає серйозного впливу на те, що і як ми запам’ятовуємо.

Тільки уявіть, скільки подій зберігає ваш аккаунт у “Фейсбуці” або “Інстаграмі”. Це цілий архів, який допоможе згадати все, що сталося у вашому житті.

Але соцмережі здатні спотворювати ваші спогади. Одна з причин цього – феномен, відомий як “забудькуватість, викликана спогадами” (retrieval-induced forgetting, RIF – феномен пам’яті, коли спогади про одне стають причиною забування іншого).

Зараз добре відомо, що спогади стають лабільними, нестабільними і крихкими, коли ми затягуємо їх у свідомість – при цьому супутні спогади також спотворюються.

В результаті спогад якогось одного елемента події може освіжити цю деталь в нашій пам’яті, але призведе до того, що інша інформація про ту ж подію буде міцно забута.

Це легко побачити на прикладі соцмереж. “Фейсбук” час від часу повертає вас до подій минулого, про які ви згадали у своєму пості – якась фотографія, якась записана емоція, думка…

Але тим самим ще міцніше забувається те інше, що відбувалося в той день, інші аспекти події.

Враховуючи те, що наші стрічки та канали в соцмережах і без того формують не дуже реалістичне уявлення про нас, це стає проблемою.

“Соцмережі диктують нам, які події вважати найбільш важливими в нашому житті, тим самим вбиваючи спогади про те, що не вважається гідним для винесення на сторінку, чим не треба “ділитися”, – пише Джулія Шоу, психолог з Лондонського університетського коледжу та автор книги “Ілюзія пам’яті”.

“Водночас це посилює спогади, які інші користувачі колективно вважають найбільш гідними їх “лайків”, надаючи таким чином деяким спогадам більше значення, ніж вони заслуговують”, – підкреслює вона.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>