В Україні зростає не економіка, а надприбутки олігархів – Лановий

Очікувати значного зростання України 2018 року не варто, прогнозує економіст Борис Кушнірук. На його думку, 1,5-2% росту ВВП за рахунок сировинної структури економіки – це максимум, на який варто розраховувати українцям. Натомість колишній віце- прем’​єр Володимир Лановий стверджує, що такі темпи пожвавленя економіки можна вважати статистичною похибкою. Лановий також констатує: в Україні зростає не економіка, а надприбутки олігархів. Кушнірук дотримується щодо впливу олігархів іншої позиції.


Економічні прогнози для України на 2018-й рік | Ранкова Свобода. Частина 2

Embed code

Copy and pulp a hide formula below.

The formula has been copied to your clipboard.

Криза української економіки почалася не в 2014 році, а наприкінці 2012-го, вважає економіст Борис Кушнірук. Зараз же вона триває, на його думку, тому що в уряду немає чіткого бачення, які саме кроки можуть дати поштовх економічному зростанню.

«Я не очікую якихось зривів у 2018 році, тому що, умовно кажучи, в сировинній моделі економіки, яку ми маємо, лише від цін на сировину залежатиме, зростаємо ми чи ні. Якщо ціни на сировину на зовнішніх ринках не будуть падати, а не очікується, то це означає, що ми будемо мати кволе, 1,5-2% економічне зростання», – спрогнозував Кушнірук в ефірі «Ранкової Свободи».

Такі темпи екс-міністр економіки України (березень-липень 1992 року) Володимир Лановий взагалі не вважає підставою говорити про економічний розвиток.

«Це не є зростання взагалі. Це в межах статистичних розрахунків. Якщо інфляцію занижувати, то тоді нібито фізичний ріст ВВП має місце, на 1-2%. Якщо інфляцію показати правильно, не 10-12%, а 14-16%, як є і що від нас приховують, то насправді зростання взагалі немає. Це стан стагнації», – стверджує Лановий.

Економічна стабільність є важливою і в контексті війни з Росією, адже це завадило б Кремлю втілити свої плани з розділення України, вважає Борис Кушнірук. Аби цьому запобігти, необхідно змінити сировинну модель економіки, впевнений він.

Борис Кушнірук

Борис Кушнірук

«Якщо інші країни можуть просто бути зацікавлені в тому, щоб Україна залишалась сировинною, то в Росії є бажання, щоб Україна лишалась сировинною, тому що вона тоді буде слабкою, з бідним населенням, а це є основою для того, щоб сценарій з розчленування України здійснити», – аргументує експерт.

Він пояснює, що саме сировинний стан економіки призводить до постійної дестабілізації курсу валют.

«Якщо ви повністю залежите від того, що відбувається на зовнішніх ринках, коли експортуєте сировину, а імпортуєте готову продукцію, то ви ніколи не отримаєте стабільної валюти. Це не питання цієї влади, чи будь-якої іншої, це питання самої економіки. Потрібно змінити структуру економіки, тоді з’явиться і стабільна національна валюта», – переконаний Кушнірук.

Незважаючи на очевидні економічні проблеми, економіст все ж висловлює стриманий оптимізм щодо курсу деолігархізації.

«Вплив олігархів насправді скоротився. Вплив Фірташа скоротився – це факт. Вплив Коломойського скоротився – це факт. Вплив Ахметова залишається, але в енергетичній сфері ми технічними кроками, спрямованими на те, щоб зменшити частку так званих регулюючих потужностей у загальному балансі енергетики, скоротили насправді і його вплив, хоча він залишається дуже суттєвим», – каже він.

Іншою проблемою Борис Кушнірук вважає появу нових олігархічних монополій в аграрному секторі.

Володимир Лановий натомість переконаний, що про боротьбу з олігархічними впливами в сучасному українському контексті говорити не доводиться. Як приклад наводить українського бізнесмена й колишнього народного депутата від Партії регіонів Ріната Ахметова.

«Компанії (Ахметова – ред.) були в 2012-2013 році в стані дефолту, були зобов’язані по 400-300 мільйонів доларів кредитів іноземним кредиторам. А тут вони стали надприбутковими в будь-якому з секторів – енергетичному, металургійному, вугільному і так далі», – стверджує Лановий.

Він пояснює, що деолігархізація передбачає зменшення реального впливу олігархату на політичний процес.

«Коли змінюються політичні групи при владі, тоді змінюється й склад домінуючих олігархів. Коли були регіонали при владі, то ні Жванії, ні Жеваго не було в Україні, вони взагалі ховалися за кордоном. То що, тоді можна було назвати це боротьбою з олігархами?» – питає він.

Чинник війни Лановий не вважає достатнім поясненням слабкого розвитку економіки, адже війна спричиняє скорочення споживання, а не виробництва.

«Коли йде війна, то «або гармати, або масло», і ми менше маємо споживати всередині країни. Це об’єктивно. Але до чого тут виробництво? Певним чином виробництво може зростати, скажімо, на оборонних підприємствах, з оборонного комплексу», – міркує він.

Крім того, колишній міністр економіки звертає увагу на необхідність реструктурувати сектори економіки, стимулюючи появу більш інноваційних підприємств. Для цього, переконаний Лановий, необхідна підтримка малого й середнього бізнесу.

Володимир Лановий

Володимир Лановий

Борис Кушнірук нагадує, що малий бізнес напряму залежить від доходів населення.

«У переважній частині випадків це історія не українська, а загальносвітова – малий бізнес переважно працює для внутрішнього ринку. А для внутрішнього ринку потрібно мати стабільні доходи населення. А для того, щоб малий бізнес розвивався, йому потрібно мати доступ до дешевого кредитування», – пояснює він.

Крім того, економіст вказує на важливість полегшення податкового ярма, який передбачає, в свою чергу, зміну солідарної пенсійної системи на накопичувальну.

«Є кроки, які уряд може зробити, просто здійснюючи цілеспрямовані заходи на те, щоб збільшити внутрішнє виробництво, щоб внутрішні гроші залишалися в Україні, а не йшли повністю за кордон. Але на сьогоднішній момент є на понятійному рівні нерозуміння, що потрібно робити і як», – нарікає Борис Кушнірук.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

Усі названі в ефірі «Ранкової Свободи» особи, зокрема президент України Петро Порошенко, екс-прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, бізнесмен Рінат Ахметов, теж можуть висловитися в ефірі та на сайті Радіо Свобода

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>