Дмитро Теперик, керівник програми «Стійка Україна»

– Не зовсім так. ЗМІ – це має бути той фільтр, який в принципі розуміє, про що слід писати, що слід показувати, а що – не варто. Не тому, що хтось щось хоче приховати. А тому, що якщо ми хочемо розвивати суспільство, є речі, які варто висвітлювати, а є ті, які не варто. Якщо ми будемо постійно висвітлювати кожен злочин, якийсь кримінал, і при цьому не будемо приділяти достатньо уваги позитивним речам, реформам, змінам, то й буде складатися враження, що у нас всюди один лише криміналітет і все котиться в тартарари…

Ви маєте рацію. В Україні так це працювало, мабуть, в останні два роки до виборів. Нещодавно бачила дослідження, що один із всеукраїнських телеканалів з липня значно знизив подачу негативних новин в ефірі. І за цей же період на 11 пунктів зростає позитивне ставлення громадян до того, що відбувається в країні.

– Це хороший показник, який ще раз засвідчує те, що якщо у певний спосіб вибудувати редакційну політику, то вона обов’язково матиме вплив на настрої в суспільстві.

– У мене таке відчуття, що раніше редакційна політика спеціально була вибудувана так, щоб підготувати суспільство до певного вибору. І це все відбувається зараз не лише в Україні – подібний вплив був і в Британії, і в Америці, і в Німеччині, і у Франції на виборах…

– Абсолютно.

– Ваш центр займається питаннями безпеки, в тому числі в інформаційній сфері. Скажіть, чи створені вже ІТ-інструменти, якими можна ці впливи розпізнати? Наприклад, чітко вичленити бота в соцмережах і нейтралізувати його? Адже люди часто не відрізняють бота або троля від звичайної людини – користувача соцмережі.

– Так, такі інструменти є, але вони здебільшого пов’язані з такою платформою як “Твіттер”, там є вже інструмент розрізнення бота. Поки що це добре працює лише англійською. Щоб перенести це в наш простір – цим треба займатися. Але на нашому інформполі “Твіттером” мало хто користується, україномовні, російськомовні віддають перевагу “Фейсбуку”, але там поки що цього немає.

В Естонії Центр інформації про безпеку і оборону, наприклад, зробив онлайн-моніторинг соціальних мереж. Що це нам дає? Це дає можливість подивитися, які теми так чи інакше резонують, умовно кажучи, в останні два тижні. Тобто, викачуються всі публічні пости, всі публічні коментарі з усіх публічних профілів, вся суспільна дискусія, про що пишуть люди, що вони коментують – вся відкрита інформація – ніякого злому не відбувається. Потім це все автоматично кластеризується, людського компонента в цій системі жодного. І комп’ютер в результаті видає, що за останні два тижні ось ця тема найбільше обговорювалася, хто першоджерело, яку позицію висловлювали, скільки було так званих “ідеологічних постів”, на які зовнішні сайти давали посилання тощо. В системі є чіткі параметри. Що це нам дає? Ту саму картину ситуаційного зв’язку, обізнаності користувачів про ту чи іншу ситуацію, дає можливість подивитися, що ж відбувається у соцмережах. Такі моніторинги дають не 100%, але хоча б якусь частинку цієї мозаїки, цього пазлу.

А як ви ставитеся до думки, що після появи соцмереж класичні ЗМІ зникнуть, що нібито відпаде в них потреба?

Не можна вести серйозну суспільно-політичну дискусію за допомогою соцмереж

– Слава Богу, велика частина суспільства все-таки користується класичними медіа. В Європі провели дуже показове дослідження. У першій фокус-групі були люди, які віддають перевагу отримувати інформацію суспільно-політичного характеру лише з класичних ЗМІ, наприклад – з інформаційних агентств або шанованих газет, де є ось ці самі якісні фільтри. Друга група – це ті, хто в основному отримує інформацію лише з соцмереж. І третя група – люди, які отримують інформацію і звідти, і звідти.

Люди, які черпають новини лише з соцмереж, мають низькі показники когнітивної стійкості

Так от, у групи, яка воліє отримувати інформацію суспільно-політичного характеру лише з традиційних ЗМІ з хорошими фільтрами, коли їм пропонували пройти тест на когнітивну стійкість, були найвищі показники. Найнижчі були у тих, хто користується лише соцмережами. А ті люди, які беруть інформацію і звідти, і звідти, все одно мали більш низькі показники когнітивної стійкості.

Це говорить про те, що все-таки має значення – з яких каналів людина отримує інформацію. І соцмережі, на жаль, наразі є деструктивними і використовуються як зброя. І я переконаний – це непопулярна думка, за яку мене пресингують, – що наразі не можна вести серйозну суспільно-політичну дискусію за допомогою соцмереж. Тому що ми поки не можемо – ні когнітивно-психологічно, ні за допомогою технологій – достовірно визначати, що ось це не бот або не троль, що це – не спеціальне вкидання. Там цього фільтра немає.

– Я теж постійно кажу, що “Фейсбук” – це не джерело інформації. Це привід піти далі, запитати, взяти коментарі, розвинути тему і т. д. Але це – не джерело.

– У людей коротка пам’ять. Взагалі-то Цукерберг, коли брав участь у слуханнях в Конгресі Сполучених Штатів, теж казав: “Фейсбук” не задумувався як повноцінний канал інформації. І соціальні мережі створювалися не для цього. Соціальні мережі – для того, щоб люди могли між собою спілкуватися і обмінюватися, грубо кажучи, інформацією про особисте життя. Те, що вони зараз почали застосовуватися як зброя у гібридній війні – це значне відхилення від первісного задуму.

– Мені здається, в Україні “Фейсбук” став каналом донесення альтернативної думки тоді, коли Янукович просто підкорив своїй волі усі телеканали і усі великі ЗМІ. І тоді ми пішли в соцмережі і там вже почалося життя з нібито достовірною інформацією…

Молоді необхідно прищепити звичку отримувати новини з достовірного джерела

– Розумію. Але підкреслю: зараз дуже важливо у всіх людей, і особливо серед молодого покоління, культивувати звичку, як би погано це не звучало, – хоча б раз на день споживати інформацію з класичного ЗМІ, щоб мати повноцінну картинку ситуаційної обізнаності. Вони можуть 15 хвилин в день подивитися новини на суспільному телерадіомовленні, або подивитися сайт Бі-Бі-Сі – кому що подобається. Але їм необхідно прищепити звичку отримувати новини з достовірного джерела.

– Скажіть, чи проводилося дослідження про загальні інформаційні загрози, які існують в нашому, українському сегменті інтернету і в естонському сегменті інтернету?

– Такого дослідження не було. Але якщо говорити про сегменти інтернету, то дослідники робили аналіз по соцмережах, порівнювали Естонію і Україну, і побачили, що токсична частина і у вас, і у нас в Естонії превалює в російських соціальних мережах «Одноклассники» і «ВКонтакте». На сьогодні ці соцмережі в Україні заблоковані, але ми побачили, що ті, хто хоче, досі ними користується.

– Більша частина їхніх користувачів потім пішла в “Фейсбук”.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>