Економіка на перехресті: три сценарії розвитку для України

Залишитися в програмі МВФ, але не підвищувати ціни на газ для населення. Утриматися від введення податку на виведений капітал з 2019 року. Підвищувати соціальні стандарти, але не досягти обсягів промислового виробництва, імпорту та експорту рівня докризового 2013 року.

Такі нетривіальні завдання ставить перед собою уряд на наступні три роки.

Вони випливають з базового макросценарію розвитку української економіки, який Кабмін затвердив 11 липня 2018 року.

Крім базового, Мінекономрозвитку розрахувало, як того вимагають правила, ще два альтернативні сценарії. Вони потрібні на випадок, якщо економічні реалії значно покращаться або погіршаться.

Наступний крок після макропрогнозу — підготовка трирічної бюджетної декларації та розрахунок проекту держбюджету на основі затвердженого макропрогнозу.

ЕП вибрала найголовніше з того, що передбачає кожен сценарій.

Перший сценарій: стримано оптимістичний

Цей сценарій збігається з прогнозами МВФ. На основі саме цього прогнозу МЕРТ пропонує розраховувати бюджет на 2019 рік.

Він передбачає збереження сприятливих умов на світових ринках, продовження реформ, але функціонування економіки в режимі “статус-кво щодо земельної та податкової реформи, оскільки в суспільстві нема консенсусу”.

Тобто цей сценарій не передбачає запровадження ринку землі та податку на виведений капітал.

Реакція економіки на реформи буде помірною. Зростання ВВП становитиме 3% у 2019 році, 3,8% — у 2020 році, 4,1% — у 2021 році. Лише наприкінці 2021 року українська економіка перейде з фази відновлення у фазу зростання.

Попит і пропозиція. В уряді вважають, що розширення споживчого та інвестиційного попиту стане драйвером зростання економіки в наступні три роки.

Збереження робочих місць в процесі приватизації, підтримка та розвиток підприємництва сприятимуть зниженню рівня безробіття з 8,9% у 2019 році до 8,3% у 2021 році.

Попит стимулюватиме збільшення доходів громадян, у тому числі завдяки зростанню соцстандартів та приватним переказам з-за кордону.

Яким буде курс гривні щодо долара у 2019-2021 роках. Прогноз Мінекономрозвитку

Триватиме пенсійна реформа — з 1 січня 2019 року буде введена накопичувальна пенсійна система. Українці збільшуватимуть власні заощадження, що стримуватиме зростання попиту.

Виробництво промислової продукції в середньому зростатиме на 4,5%, але цього не вистачить для досягнення докризового рівня 2013 року.

Завдяки припливу інвестицій та переоснащенню виробничих потужностей підприємств оборонно-промислового комплексу розвиватиметься машинобудування. Зростання попиту та збільшення сировинної бази в АПК активізує харчову промисловість — ріст у середньому становитиме 4%.

Найвищі темпи зростання прогнозуються у будівництві — 9,9%. Передбачається, що драйвером для галузі стане потреба додаткових промислових виробництв у зв’язку з розвитком транспортної інфраструктури та більш активне кредитування будівельних об’єктів.

Разом з тим, у житловому будівництві не очікується високих темпів зростання через значну пропозицію житла на ринку.

Загалом помірно зростатиме все: обсяги торгівлі, виробництво аграрної і сертифікованої органічної продукції, металургія.

Ціни. У наступні три роки темпи інфляції уповільнюватимуться і у 2021 році досягнуть 5% у річному вимірі.

Очікується, що грошово-кредитна політика Нацбанку буде “помірної жорсткості”. Довіра населення до банківського сектору повернеться — разом з довгостроковими депозитами в національній та іноземній валютах.

Прогноз цін враховує монетизацію комунальних субсидій та підвищення соцстандартів.

Ринок праці. У 2015-2017 роках, за даними Держстату, кількість трудових мігрантів становила 1,3 млн осіб, що на 10% більше, ніж у 2010-2012 роках.

Додатковим трендом є внутрішня трудова міграція через анексію Криму та війну на Донбасі. За даними Мінсоцполітики, до травня 2018 року на облік взято 1,5 млн переселенців з Донбасу та Криму.

Долати бідність та створювати робочі місця уряд планує шляхом працевлаштування молоді, зростання взаємної зайнятості у сфері малого підприємництва та розвитку окремих точкових напрямків виробництва.

Так, уряд розраховує на розвиток виробництва деталей для локалізації складання локомотивів за угодою між “Укрзалізницею” та General Electric.

У результаті рівень безробіття поступово зменшуватиметься — з 8,9% у 2019 році до 8,3% — у 2021 році.

Мінімальна зарплата зростатиме швидше за інфляцію. У середньому в наступні три роки її щорічне зростання становитиме 7-9%.

Середньомісячна номінальна зарплата підвищиться з 10 129 грн у 2019 році до 12 835 грн у 2021 році. Такі темпи росту дозволяють через три роки перевищити показники 2013 року більш ніж на 30%.

Зовнішня торгівля і платіжний баланс. У наступні три роки прогнозується подальше скорочення обсягів торгівлі з Росією. Натомість активізуються торговельні зв’язки з країнами Африки та Азії, у тому числі завдяки угоді про вільну торгівлю з Ізраїлем та Туреччиною.

Обсяг експорту протягом трьох наступних років зростатиме в середньому на 8,7% щорічно. У структурі експорту кардинальних зрушень не буде. Обсяги імпорту зростатимуть повільніше — в середньому на 8,5% щорічно.

Вийти на рівень 2013 року за обома показниками у 2021 році не вдасться. Вплив фактору зростання грошових переказів на сальдо платіжного балансу збережеться, хоча зростання обсягів цих переказів уповільниться.

Прогно зростання цін на газ для населення у 2018-2021 роках

Зростатимуть інвестиції у банківський та реальний сектори економіки. Чистий щорічний приріст прямих іноземних інвестицій становитиме в середньому 9,5-10 млрд дол.

Уряд розраховує на співпрацю з основними кредиторами — МВФ, Світовим банком та Євросоюзом.

Другий сценарій: оптимістичний

Основна відмінність другого сценарію від першого — інтенсивний темп реформ.

Цей макросценарій передбачає реалізацію складних реформ — земельної та податкової в частині оподаткування прибутку підприємств (запровадження податку на виведений капітал).

Відповідно до оптимістичного сценарію, у 2019 році ріст ВВП становитиме 4,1%, у 2020 році — 5%, у 2021 році — 5,4%.

За сценарієм, на українську економіку чекає прискорений розвиток. Усе відбуватиметься стрімко: приплив інвестицій, розвиток технологій та інновацій.

Ефект від запровадження податку на виведений капітал буде переважно стимулюючим: компанії спрямують вивільнені кошти на модернізацію, що покращить спроможність підприємств розраховуватися з боргами та залучати нові.

Зниження податкового навантаження на прибуток відіб’є бажання бізнесу ухилятися від сплати податків. Негативний вплив від введення ПнВК — бюджетні втрати — планується компенсувати через активізацію виробництва.

Ще одна особливість цього сценарію — поетапне запровадження ринку землі протягом перехідного періоду до 2020 року.

За сценарієм, показники розвитку більшості галузей вийдуть на рівень докризового 2013 року або перевищать його.

Третій сценарій: песимістичний

Згідно з цим сценарієм, реформи будуть слабкими, а зовнішні тенденції — негативними.

Зростання ВВП у 2019 році становитиме 1,1%, у 2020 році — 1,6%, у 2021 році — 2,1%. Тобто ВВП у 2021 році становитиме лише 95,7% показника докризового 2013 року.

Гальмування економічного розвитку і втрата довіри іноземних інвесторів загострять проблему розрахунку України за своїми борговими зобов’язаннями. Слабке запровадження внутрішніх реформ посилить диспропорції в економіці, що блокуватиме приплив інвестицій.

Ціни зростатимуть швидше — наприкінці 2021 року інфляція сягне 6,7%.

Основні ризики та парадокси

Імовірність кожного сценарію залежить у тому числі від того, наскільки реалізуються економічні ризики. У Мінекономрозвитку їх нарахували щонайменше десять.

Серед них — більше за прогнозоване підвищення світових цін на продовольство та енергетичні ресурси, менші за очікувані обсяги врожаю, реалізація проекту “Північний потік — 2″, активне військове протистояння з Росією та посилення загроз національній безпеці.

Ескалація воєнних дій активує ще один ризик — пришвидшить трудову міграцію та збільшить кількість біженців.

Серед інших ризиків — реалізація популістських обіцянок, зокрема, невиправдане підвищення соціальних видатків, розірвання співпраці з МВФ або продовження співпраці на менш вигідних для України умовах.

Реалістичність останніх двох ризиків у 2019 році підвищують подвійні вибори. Через відсутність ресурсів у бюджеті уряд поки що відкладає плани щодо підвищення соціальних видатків на передвиборний 2019 рік.

З політичних мотивів влада також утримується від підвищення тарифів і планує зволікати з цим далі.

lt;a href=”https://assets.documentcloud.org/documents/4596183/Economika-Ukrainy-Scenarii.pdf”gt;Economika Ukrainy Scenarii (PDF)lt;/agt;
lt;br /gt;
lt;a href=”https://assets.documentcloud.org/documents/4596183/Economika-Ukrainy-Scenarii.txt”gt;Economika Ukrainy Scenarii (Text)lt;/agt;

Парадокс у тому, що, судячи з макросценаріїв, у 2018-2021 роках уряд не планує підвищувати ціни на газ, як того вимагає кредитор, але хоче залишитися у програмі МВФ і залучати мільярдні інвестиції. Тимчасом жодна вимога МВФ не виконана. Перший пункт програми — ухвалений Верховною Радою закон про Антикорупційний суд — кредитор не зарахував як виконаний через скандальну правку щодо апеляції справ НАБУ.

З кожним місяцем ризик зупинки співпраці з МВФ зростає.

Одна з небезпечних тенденцій — скорочення золотовалютних резервів. У першому півріччі 2018 року вони знизилися на 830 млн дол до майже 18 млрд дол.

“Чисте придбання валюти Нацбанком у першому кварталі 2018 року дорівнює платежам на користь МВФ — 1,269 млрд дол, які включають виплату відсотків і погашення заборгованості”, — зазначає фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.


Резерви, за його словами, продовжать знижуватися.

Очікувані виплати за держборгом до осені, коли можливе отримання траншу МВФ та макрофінансової допомоги ЄС, становитимуть: у липні — 350 млн дол, у серпні — 675 млн дол.

Попередній транш МВФ Україна отримала у квітні 2017 року і з того часу лише скорочувала обсяг заборгованості, нагадують в ICU.

До кінця 2018 року залишається виплатити близько 2,5 млрд дол.

Для підтримання обсягу резервів на рівні понад три місяці імпорту для України важливо отримати наступний транш МВФ та кошти інших кредиторів. Транші МВФ ідуть на поповнення золотовалютних резервів. Без співпраці з фондом скорочення резервів буде стрімким.

Інший ризик, який може спрацювати на фоні призупинення співпраці з кредитором, — зрив планів щодо виходу восени на зовнішні ринки та ризик неспроможності розрахуватися з боргами.

У Мінфіні завжди говорили, що випуск євробондів доцільний лише за умови співпраці з кредитором. В іншому випадку це буде дороге і винятково політичне рішення.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>