Життя після пандемії: що буде з економікою України

Слово і Діло

Ще до оголошення пандемії коронавірусу економісти не виключали початку світової економічної кризи, до якої Україна мала б підготуватися заздалегідь. Несподівані корективи вніс СOVID-19, адже через запровадження карантину в Україні призупинилась економічна активність, особливо середнього бізнесу, на фоні зростання соціальних виплат. Хто буде наповнювати держбюджет? Що буде з курсом гривні? Як криза вдарить по промисловості на фоні запровадження обмежень на європейських ринках? «Слово і Діло» пропонує подивитись прогнози економічних експертів, що буде з економікою України після закінчення карантину.

Загалом експерти відзначають, що Україна входить у світову економічну кризу, яка буде посилена пандемією коронавірусу на фоні декількох позитивних моментів. Наразі золотовалютні резерви України становлять близько 26 мільярдів доларів, і вони найбільші з 2012 року. У банківському секторі усунуті дисбаланси завдяки виведенню з ринку проблемних банків. Напрямки експорту є більш диверсифікованими, ніж кілька років тому, низка нових галузей (ІТ) та базових (АПК і торгівля) досить стабільні, а за деякими показниками – показують зростання.

Прогноз українського уряду

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що зараз розробляється програма уряду з підтримки економіки після епідемії коронавірусу.

«Ми ведемо перемовини з країнами та міжнародними фінансовими організаціями щодо отримання допомоги. Ми створюємо Стабілізаційний фонд. Ми зібрали найкращих експертів, науковців, бізнесменів й розробляємо план підтримки економіки», – сказав він у своєму відеозверненні.

Отже, Міністерство фінансів розробляє зміни до державного бюджету для спрямування коштів на протидію коронавірусу з інших непріоритетних державних програм.

Шмигаль доручив новому міністру економіки Ігорю Петрашку опрацювати декілька сценаріїв можливих економічних наслідків для країни в умовах поширення коронавірусу.

Петрашко вважає, що основні наслідки впливу коронавіруса на економіку будуть помітні за 3-6 місяців.

«Насправді ми будемо бачити основні результати не зараз, а десь за 3-6 місяців. Це вперше, коли світова криза спричинена не фінансовими факторами, а буде промислова і сервісна. Тобто ми будемо очікувати, що Евросоюс, США та Україна постраждають насамперед у сфері виробництва», – сказав він.

Міністр економіки назвав два пріоритетні напрямки в економіці – підтримка і збалансування українського виробника в ситуації, коли сусідні ринки будуть вживати протекціоністських заходів, а також «створення фундаментальних умов для того, щоб український бізнес в Україні почувався добре».

Що буде з промисловістю та великим виробництвом

Пандемія коронавірусу сповільнить зростання економіки України майже вдвічі. Такий прогноз опублікував Віденський інститут міжнародних економічних досліджень (wiiw).

До початку пандемії COVID-19 зростання ВВП України цього року очікувалося на рівні 3,6%, але коронавірус все змінив.

«Наші початкові прогнози давно стали макулатурою. Я боюся, що попередній так званий песимістичний сценарій тепер радше є оптимістичним», – заявив виконавчий директор wiiw Маріо Гольцнер, додавши, що виходячи з нових реалій найбільш реалістичним можна вважати, що ВВП України зросте 2020 року на 1,9 відсотка.

У коментарі «Слово і Діло» економічний експерт Андрій Блінов підкреслив, що на сьогоднішній день всі країни страждають, Україна не унікальна. Проте основні ефекти економічної кризи, найімовірніше, попереду: скорочення доходів бюджету та безробіття.

«Панікувати не варто. Це нормальні процеси будь-якої кризової ситуації. Тим більше, протягом останніх років в Європі, США і в Україні були рекордні темпи зайнятості, тобто мінімальний рівень безробіття. Зараз ми будемо рухатися за класичною кризою, яка ускладнена коронавірусом», – переконаний Андрій Блінов.

На його думку, зараз говорити про пандемічну ситуацію в Україні не варто. «Заводи працюють. Ситуація на металургійних ринках краща, ніж у листопаді минулого року, коли стався істотний спад попиту. Що буде далі, прогнозувати складно», – пояснив Блінов.

Крім того, економіст зазначив, що для України головна група товарів для експорту – аграрна продукція. У цій галузі ситуація складається для нас непогано. «Щодо аграрної продукції, різкого просідання не буде. Ризик є тільки в тому, що деякі країни заборонять ввозити продукцію з метою непоширення інфекції», – зауважив Андрій Блінов.

Експерт не виключив, що сповільниться будівництво, скоротять автодорожні ремонти. Протягом найближчого року такі процеси будуть відбуватися в усьому світі. Країни будуть затягувати пояси – економити на довготривалих програмах розвитку.

Середній та малий бізнес

В Україні підприємства мають меншу «подушку безпеки» у фінансовому плані, особливо важко буде малим підприємствам. Без кредитування деяким виробникам важко буде протриматися і два місяці.

Вже зараз зрозуміло, що найбільше від карантину в Україні потерпають бізнеси зі сфери послуг: готелі, спорт-клуби, масажні та спа-салони тощо.

Найскладніше буде «міським» бізнесам, які надавали послуги з оренди суконь на церемонії, проводили івенти, офлайн-навчання, а також розважальним центрам та креативним просторам, вважає власниця Made in Ukraine Юлія Савостіна.

Виграють сервіси доставки, онлайн-платформи будь-якого напрямку, продавці контенту (фільмів, книжок, курсів), постачальники і продавці товарів першої необхідності і засобів гігієни, бебі-сітери та індивідуальні коучери-викладачі всіх напрямків, дистриб’ютори люксової косметики, виробники товарів і одягу для дому й саду, продавці матеріалів для ручних хобі (в’язання, шиття, малювання і тд).

Золотовалютні резерви та облікова ставка: що лишали по собі українські прем’єриБули часи, коли Україна мала менше 200 млн доларів золотовалютних резервів, а облікова ставка НБУ перевищувала 300 відсотків. Зараз ситуація краща. Ми подивились динаміку зростання ЗВР та зміни облікової ставки за 28 років.
3 березня 2020, 16:34

На думку Савостіної, деякі українські виробники матимуть період, коли їхні справи раніше інших підуть вгору і почнеться зростання. «Це буде час, коли карантин знімуть, кордони відкриють, але їздити до Польщі буде ще страшно, а розмитнення товарів і комплектовання все ще будуть затягуватися. Тому ті, хто надаватиме адекватні товар-ціну-сервіс, різко підуть зростатимуть і зможуть закріпитися на ринку, як стабільна компанія», – вважає вона.

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко сказав «Слово і Діло», що затяжні карантинні заходи вбивають більшість невеликих бізнесів у країні.

«Зниження економічної активності – це зниження доходів населення. Людей наразі фактично позбавляють засобів до існування. Хтось виплачує заробітну плату, звісно, але є і скорочення виплат, інколи їх відсутність зовсім. Суть у тому, що чим довше триватимуть карантинні заходи, тим менше ресурсів буде в роботодавців утримувати співробітників. Обов’язково будуть скорочення, зменшення зарплати, безробіття», – вважає Петренко.

Також експерт підкреслив, що в ситуації з коронавірусом та карантинними заходами розвинені економіки все одно можуть підтримувати самі себе, країни вкладають державні гроші для того, щоб не допустити критичної ситуації. Однак в України таких коштів немає.

Важливо, що для здійснення обіцяних президентом та урядом соціальних програм з підтримки українців під час епідемії – виплати по 1 тис. грн пенсіонерам, які мають пенсію у розмірі до 5 тис. грн, виплати компенсацій тим, кого звільнять під час карантину, виділення надбавок до субсидій та ін., – необхідно наповнювати бюджет. При цьому надходження ЄСВ від ФОПів призупиняться, а в разі банкрутства багатьох підприємств скоротяться інші податкові надходження, а витрати на виплати для безробітних – збільшаться. Хто та як буде наповнювати держбюджет?

Що буде із курсом гривні

Нацбанк витратив на валютні інтервенції (продаж валюти на ринку для зменшення коливань курсу) близько мільярда доларів і готовий робити це надалі, наголошують у НБУ. Проте офіційний курс долара від НБУ перевищив 27,79 гривні.

Голова НБУ Яків Смолій вважає такі коливання курсу «психологічними»: «Перепади курсу мають суто психологічну природу, зокрема і через коронавірус. Маємо стимулювати українську економіку, тож плануємо знизити облікову ставку до 7%».

Наразі експерти не беруться робити довготривалі прогнози. Багато в чому курс гривні залежить від того, як довго триватиме епідемія.

«Якщо ситуація вщухне за два-три місяці, то багато процесів нормалізуються. У разі нестабільної ситуації впродовж 6 місяців або року прогнозні показники потрібно буде міняти», – вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Економіст скептично оцінив вірогідність того, що курс може злетіти до 30 гривень за долар. На його думку, влада періодично буде виправляти свої рішення, що матиме стабілізаційний ефект.

Співпраця з МВФ

Оскільки Україна не має таких фінансових можливостей, як економічно розвинуті європейські країни, тому, щоб подолати наслідки тривалого карантину, їй доведеться позичати гроші. Більшість економістів дотримуються думки, що кредит МВФ – це передумова для отримання дешевих кредитів від низки інших міжнародних інститутів. Крім того, на Фонд орієнтуються і приватні інвестори. Без кредиту МВФ буде вкрай важко або й неможливо обслуговувати державний борг.

За словами економіста Сергія Фурси, найближча дата з виплати ринковим кредиторам –вересень. «Ціна питання – 1,4 млрд доларів погашення і близько 500 млн доларів купона. При тому, що навіть у 2015 році на тлі незрівнянно великих проблем Україна платила купон. Тож реально йдеться лише про одну виплату. Це майже та сума, яку Нацбанк змушений продавати щотижня, поки у нас немає домовленості з МВФ», – зазначив експерт.

На думку Фурси, якщо парламент на позачерговій сесії проголосує необхідні для програми МВФ закони, серед яких найболючішим є так званий «антіколомойський закон», що має заборонити повернення ПриватБанку його колишньому власнику, то МВФ надасть Україні не тільки передбачені програмою 5 млрд доларів.

«Програма може бути 10 млрд доларів і більше. Плюс підтримка інших кредиторів. Плюс спеціальна програма МВФ з боротьби з коронавірусом. Це для України буде ще близько 1,4 млрд доларів. Це все дозволить і наростити дефіцит бюджету, і обслуговувати свої борги. І за певних обмежень у бюджеті, без драконівських методів щодо вбивства економіки, ми проходимо досить безболісно цей рік», – вважає Фурса.

Команда берлінського German Economic Team вже багато років консультує український уряд у питаннях економічних реформ та забезпечення макроекономічної стабільності. Експерт групи Давід Шага вважає, що Україна сильно залежить від міжнародних торговельних зв’язків та руху капіталу.

На його думку, можна сподіватися, що МВФ буде відкритий для надання більших обсягів кредитування. «Однак у питанні закону щодо націоналізованих банків на поступки розраховувати не варто. Коломойський не приховує своїх намірів скасувати націоналізацію ПриватБанку. Без згаданого закону не буде кредиту МВФ», – переконаний Девід Шага.

Потік грошей від заробітчан зменшиться

Вже багато років поспіль українські заробітчани переказують та привозять готівкою до України плюс-мінус 12 млрд доларів на рік. Це в кілька разів більше, ніж річний приплив прямих іноземних інвестицій. Крім того щорічні надходження від заробітчан є більшими, ніж транші МВФ, які Україна отримувала впродовж року.

Гроші заробітчан не вливаються прямими інвестиціями в економіку України, але дають змогу виживати великій кількості українців, впливають на розвиток торгівлі, будівельної галузі та ринку нерухомості.

Вірогідно, поки триватиме епідемія і, можливо, якийсь час після її завершення, приплив грошей заробітчан зменшиться. Через пандемію багато українців втрачають роботу і вертаються додому, або не можуть поїхати на заробітки, оскільки більшість країн закрили кордони.

Прорахувати зменшення заробітків українців за кордоном неможливо, оскільки ніхто не знає, скільки триватиме пандемія коронавірусу та коли європейці будуть готові відкрити свої кордони.

Раніше «Слово і Діло» досліджувало, які були наслідки світових фінансово-економічних криз.

Також ми досліджували, скільки іноземних інвестицій та з яких країн надійшло до Україні за останні чотири роки.

Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і Діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та
Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>