Журналісти розповіли про ринок незаконного прослуховування у …

Зараз українські спецслужби займаються не своїми безпосередніми обов’язками, а бізнесом. Зокрема вони займаються глобальним прослуховуванням.

У Верховній раді депутати скаржаться, що їх постійно прослуховують, при чому без відповідних дозвільних документів і тому абсолютно незаконно. Але найгірше – на незаконне прослуховування сполох б’ють і активісти. Програма «Гроші» розвідала одну з головних таємниць українських спецслужб.

Так, один із активістів розповідає, що перша ознака “прослушки” – те, що надто швидко розряджається телефон.

НАБУ сподівається отримати право на прослуховування до кінця року

Він зазначає, що зараз в Україні виник цілий ринок незаконного прослуховування, і слухають практично всіх.

Жертва незаконного прослуховування Віта Чигрин розповідає: “Характерні потріскування під час розмови, телефон швидко гріється і розряджається”.

Вже другий рік вона зі скандалами розлучається із чоловіком, екс-замміністра часів Азарова та Януковича Володимиром Сиротіним. Вони не можуть вирішити питання опіки над дітьми і її чоловік вирішив задіяти важелі у спецслужбах.

Чигрин розповідає, що під час розмов чоловік буквально цитує її і взагалі не приховує того, що все про неї знає.

Правозахисник Євген Захаров розповідає, що прослуховування на законних підставах проводиться лише у випадках підозри на скоєння особливо тяжких правопорушень, наприклад збройного пограбування або вбивства. Усі інші випадки прослуховування – це порушення спецслужбами закону.

Віта Чигрин вирішила звернутись у поліцію за фактом її незаконного прослуховування і залишила відповідну заяву, яку прийняли у печерському відділку поліції.

Однак правозихисник констатує, що за такі порушення у нас в країні нікого не карають, хоча не раз були випадки. коли записані розмови викладали в інтернет.

Усі розслідування із використанням негласних слідчо-розшукових дій знаходяться під грифом “цілком таємно”. При цьому зловживання безсумнівно є.

Журналісти звернулись до спецслужб із запитом, скільки офіційних дозволів на прослуховування українців вони отримали цього року, проте жодне із відомств не відповіло: ні СБУ, ні поліція, ні НАБУ. 

Однак журналісти все ж отримали необхідні секретні дані, звернувшись до всіх апеляційних судів, які дають дозволи на прослуховування. Отримані дані шокують: у 2015-му суди країни задовільнили щонайменше 70 000 клопотань про стеження за українцями. У 2016-му – щонайменше 76 тисяч клопотань. І це тільки офіційні НСРД, а ще на законних підставах стежать у рамках оперативно-розшукових та контррозвідувальних справ. А неофіційні випадки взагалі ніхто не фіксує, однак правозахисник каже, що потрібно множити на два.

Колеги адвоката Онищенка заявляють, що знайшли засіб прослуховування після обшуків НАБУ (фото)

В Україні щороку видають більше 100 тисяч дозволів на стеження та прослуховування, адже наші спецслужби хочуть знати про нас усе.

Активісти та депутати розповідають, що інколи навіть отримували роздруківки власних розмов або бачили їх у “зведеннях”.

Приховане стеження, “прослушка”, злам електронної пошти, проникнення у квартири і офіси, таямні обшуки та встановлення “жучків” – усе це НСРД. І їх можна замовити, залежно від ресурсів. Про це каже відомий журналіст-розслідувач Володимир Бойко.

“Знімати дані із телефонів може виключно СБУ, проте технічно проконтролювати чи є на це відповідна санкція суду неможливо”, – каже він.

Також він каже, що за президентства Ющенка усі мобільні оператори надали СБУ доступ до розмов та трафіку всіх своїх абонентів.

СБУ проводить НСРД і для інших правоохоронних органів.

Зараз виник цілий ринок незаконної “прослушки”. Так замовити прослуховування конкретної людини можна за 100-300 доларів.

Теги:
ринок прослушок, прослуховування в Україні, спецслужби прослуховують українців

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>