Населення Землі швидко старіє, не вистачає працівників. Чи готова до цього світова економіка і що чекає на Україну?

Покоління “бебі-бумерів” – так називають людей, які народилися у 1960-х роках. Тоді у світі була підвищена народжуваність, яка розтягнулася на десятиліття. Розвиток економіки та медицини, падіння дитячої смертності створили сприятливі умови для збільшення кількості шлюбів та народження дітей.

Не так давно головною демографічною проблемою майбутнього вважалося перенаселення. Однак тренди останніх десятиліть говорять про протилежне.

Темпи народжуваності падають з 1971 року. За даними Світового банку, у часи “бебі-буму” щорічний приріст населення на Землі сягав 2,1%, нині – 1%.

Аби вирахувати перспективи зростання населення, учені орієнтуються на коефіцієнт фертильності (СКН) – середню кількість дітей, яку народжує жінка. За даними ООН, у 1950 році світовий СКН становив 5, у 2021 році – 2,4. Падіння нижче 2,1 означатиме, що починається депопуляція. Учені Вашингтонського університету порахували, що її пік людство пройде у 2064 році.

Головні причини зменшення народжуваності – доступ до засобів контрацепції та підвищення рівня освіти жінок, які роблять вибір на користь кар’єри.

Збільшення середнього віку людей та дисбаланс у природному скороченні населення змушує замислитися про перспективи світової економіки.

Старіння населення

Фінансова система налаштована на економічне зростання та приплив робочої сили. Зменшення кількості молоді може призвести до падіння глобального попиту, дефляції та застою, а дефіцит робочої сили без належного рівня автоматизації – ускладнити утримання пенсіонерів, частка яких зростає.

Уся проблема ‒ у пропорціях. “Бебі-бумери” підросли і стали кістяком економічного зростання. Згодом народжуваність та передчасна смертність почали скорочуватися. Завдяки цьому в економіці було максимум працездатного населення і мінімум людей на утриманні ‒ пенсіонерів та дітей.

Цей період, який триває 30-40 років, називається демографічним вікном. Економічний успіх країн залежить від того, як вони скористаються цим бонусом.

Однак за бонус треба буде заплатити. Річ у тім, що працездатне населення виходить на пенсію. Оскільки народжуваність падає, замінити цих людей на їх робочих місцях буде важко. Отже, країнам необхідно шукати рішення для утримання пенсіонерів та водночас зберегти темпи економічного зростання.

 

За даними ООН, у 2020 році вік майже кожного десятого жителя Землі перевищував 65 років. У 2050 році їх частка зросте з 9,3% до 15,9%.

Що це означає? Наявність великої кількості людей похилого віку створюватиме додатковий тиск на приватні пенсійні фонди та державні бюджети. Щоб залишити фінансову систему здоровою, урядам доведеться проводити комплексні пенсійні реформи. Часто ‒ непопулярні.

На Всесвітньому економічному форумі проблему зростання навантаження на пенсійні фонди називають бомбою уповільненої дії, адже завдяки розвитку медицини та через демографічний перехід пенсіонерів ставатиме значно більше, і в страхових фондах не вистачатиме грошей на всіх.

Якщо не змінити пенсійні системи, то у 2050 році вони гальмуватимуть зростання світового ВВП щороку на 2%. Збільшення бюджетних дефіцитів підвищить держборг на 180% у розвинених країнах і на 130% ‒ у висхідних.

 

Цю проблему вже відчувають у Японії, де 29% населення старші за 65 років (в Україні – 17%). Японія за середнім віком – найстаріша країна світу через високу тривалість життя, закриту міграційну політику та падіння народжуваності.

На тлі старіння населення в Японії поступово зменшуються розміри пенсій. Середня пенсія там становить близько 60% від зарплати, а через 30 років може скоротитися до 40%. Уряду доведеться так реформувати пенсійну систему, щоб не призвести до фінансової катастрофи і водночас не втратити популярність.

Просто збільшити пенсійний вік – не вихід. Слід змінити систему накопичень, підвищити фінансову грамотність та зробити прозорими державні фінанси.

Японський уряд розширює коло людей, які сплачують пенсійні внески, стимулює пенсіонерів працювати, пізніше виходити на пенсію в обмін на більші виплати. Крім того, влада країни запроваджує більш відкриту імміграційну політику та більше уваги приділяє обслуговуванню людей похилого віку.

“У Японії дуже поважають пенсіонерів, розглядають їх як цінність, а не тягар. Вони працюють і у 80 років, їх охоче беруть на роботу. Бізнесмени розглядають старіння населення як нові можливості. Створення спеціальної інфраструктури для людей похилого віку може бути дуже вигідним”, – розповів ЕП надзвичайний та повноважний посол України в Японії Сергій Корсунський.

Для країн з великою часткою пенсіонерів ціна помилки в реформуванні може бути величезною, адже стабільність фінансової системи дедалі більше залежатиме від ефективності пенсійної реформи.

Дефіцит працівників

Старіння населення призводить до дефіциту робочої сили. Підприємства легкої промисловості можна перенести до країн “третього світу”, де народжуваність досі на високому рівні, але знайти кваліфікованих працівників на робочі спеціальності в Європейському Союзі та Північній Америці – уже проблема.

Дослідження міжнародної кадрової корпорації ManPowerGroup показало, що на хвилі відновлення світової економіки компанії з 15 країн Євросоюзу та Північної Америки мають найбільшу кількість вакантних робочих місць з 1962 року, а сім з десяти компаній зіткнулися з труднощами при пошуку працівників.

Яскравий приклад ‒ дефіцит водіїв, який вдарив по ланцюгах постачань. Логістична галузь виявилася неготовою до відновлення світової торгівлі. За даними дослідницької компанії Transport Intelligence, у 2020 році лише в ЄС бракувало 400 тис водіїв. З аналогічною проблемою зіткнулися і США.

Через це у світі затримувалося постачання товарів та сировини, а ціни на перевезення у ЄС і США за рік зросли на 20% та 26% відповідно.

Хоча тригером для європейського дефіциту водіїв вантажівок стало закриття кордонів для мігрантів через карантин, неспроможність галузі швидко адаптуватися є наслідком глибшої проблеми ‒ старіння та важких умов праці.

Середній вік водія вантажівки в ЄС ‒ 47 років. Невдовзі левова частка далекобійників піде на пенсію, а нове покоління на заміну їм не приходить. Пов’язана з ризиками для здоров’я професія далекобійника втратила престиж, тому під час планування кар’єри молодь розглядає її чи не в останню чергу.

В умовах дефіциту на ринку праці західним країнам доводиться залучати мігрантів з бідніших країн. Як виявилося, опора на них дуже чутлива до політичних змін, тому це більше “милиця”, ніж реальне вирішення проблеми.

Через дефіцит робочої сили під питанням опинилася реалізація інфраструктурного плану Байдена на трильйон доларів. Американські чиновники побоюються, що через нестачу будівельників підрядники не зможуть впоратися з масштабними запланованими проєктами.

Причиною називають старіння робітників покоління “бебі-буму”. Середній вік будівельників у США становить 53 роки. Водночас кількість вакансій на об’єктах зросла порівняно з показниками, які спостерігалися до пандемії, на 12%.

Свої корективи в ринок праці внесла пандемія. Зміна споживчих звичок та умов праці, завчасні виходи на пенсію та високі видатки безробітним посилили хаос.

Як вирішити проблему

В умовах дефіциту працівників у компаній є три шляхи: оптимізувати роботу за допомогою інновацій, пропонувати кращі умови праці, залучати мігрантів.

Варіантів інновацій чимало: від систем автоматизації до оригінальних підходів у підготовці кадрів. Яскравий приклад – виробництво зернових культур та хліба.

“Якщо десять років тому для роботи на великих елеваторах потрібно було понад 30 людей, то зараз, на сучасних спорудах, десять. Дедалі активніше використовуються дрони та безпілотна важка техніка, яка замінює робочі руки”, – зауважив директор консалтингової компанії Barva Invest Юрій Гаврилюк.

“У радянські часи на 500-тонному комбінаті хлібопродуктів працювало 350 людей. Такому ж сучасному підприємству потрібно 70 разом з адміністрацією. Автоматизація вбила деякі професії і зменшила потребу в робочих руках уп’ятеро”, – розповів гендиректор компанії “Перший млин” Ігор Новицький.

Утім, технологічні інновації не встигають за тенденціями на ринку праці. Так, безпілотні вантажівки лише проходять тестування. Пройде багато років, перш ніж ринок праці відчує від них результат, адже впровадження таких технологій вимагає безлічі перевірок з безпеки і досі потребує людей за кермом.

Будівельників частково замінять 3D-принтери, які вже зводять бюджетне житло та офіси. Утім, ця технологія дорога для забудовників і занадто “сира”, щоб використовувати її для побудови багатоповерхівок за сучасними стандартами.

Так само робот здатний збирати спаржу, нескоро замінить сезонних працівників на полях, адже такі машини дорогі і можуть зашкодити якості врожаю.

Залучення мігрантів – не надто надійне рішення в умовах політичної нестабільності. Це може стати неприємним фактором для роботодавців.

Британія через Brexit за рік втратила близько сотні тисяч робітників з Європейського Союзу і потерпає від дефіциту робочої сили. Із самого ЄС через закриті кордони під час пандемії теж поїхали емігранти, через що компанії недорахувалися сотень тисяч працівників.

Утім, частка мігрантів вимушено зростатиме. У Німеччині через старіння населення до 2030 року звільняться 3,9 млн робочих місць. Гастрономія, логістика і транспорт у цій країні вже залежні від мігрантів на 20-30%.

Підвищення зарплати та покращення умов праці допоможе заохотити робітників. На прикладі з далекобійниками видно, що це може спрацювати.

Американські та європейські компанії пропонують водіям бонуси за працевлаштування та обіцяють підвищену зарплату. У ЄС починають працювати нові правила облаштування інфраструктури для далекобійників, які зроблять їх роботу не такою важкою та шкідливою для здоров’я.

З іншого боку, такі заходи спричинять підвищення цін на продукцію.

В Організації економічної співпраці та розвитку не перший рік борються з демографічною проблемою. Мова йде стільки про підвищення народжуваності, скільки про мобілізацію трудових ресурсів – залучення жінок та пенсіонерів.

В Україні все складно

На Україну демографічні проблеми тиснуть з трьох боків: низька народжуваність, висока смертність та міграція. У 2020 році населення країни скоротилося на 314 тис, що можна порівняти з населенням Вінниці.

Усе це впливає на ринок праці. За даними Work.ua, найбільше потерпають від браку працівників виробництво, сфера обслуговування, торгівля та логістика.

За інформацією Jooble, кількість вакансій у гуртовій та роздрібній торгівлі порівняно з докризовим 2019 роком зросла із 45 тис до 75 тис, на виробництві – із 40 тис до 55 тис, на транспорті та в логістиці – з 35 тис до 40 тис.

В “АТБ-маркеті” розповіли, що компанія вимушена працювати в умовах постійного дефіциту вантажників та охоронців, частка яких становить 30%.

“Щомісяця кілька десятків працівників магазинів звільняються через виїзд на роботу за кордон. Така тенденція в усіх регіонах України, але найбільше вона виражена в невеликих містах”, – зазначило керівництво ритейлера.

Боротьба за працівників вигідна для українців, адже роботодавці змушені пропонувати більш конкурентні зарплати, умови праці та полювати за кадрами.

Наприклад, компанія ДТЕК використовує практику “дуальної освіти”: студент опановує матеріал на виробництві, отримуючи за це повну зарплату з перспективою влаштуватися на роботу одразу після завершення навчання.

У “Новій пошті” роблять ставку на навчання кадрового резерву. Для цього створили корпоративний університет з безкоштовним навчанням.

Дефіцит працівників позначається на якості робочої сили та наданих послуг. Наприклад, через нестачу водіїв перевізники не можуть карати порушників, адже вони швидко знаходять собі місця на інших маршрутах.

Крім того, існують фактори старіння населення і високої смертності. Професор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН Ірина Курило зазначила, що Україна входить до 30 найстаріших країн світу. Це пов’язано з низькою народжуваністю і передчасною смертністю людей працездатного віку.

“На показник смертності впливає не лише стан системи охорони здоров’я. Україні потрібно вирішувати проблеми алкоголізму, шкідливих звичок, поганих умов праці, ризикової поведінки та низького рівня життя.

Старіння та скорочення населення – це світовий тренд, до якого ми можемо лише адаптуватися. Знизити передчасну смертність допоможуть реформа медицини, контроль умов праці, продажу алкоголю й тютюну”, – сказала вона.

Для підтримки народжуваності необхідно забезпечити економічну та політичну стабільність, гендерну рівність, підтримувати сім’ї та допомагати їм вирішувати житлове питання. Утім, як показує практика, збільшити народжуваність до рівня відтворення населення не виходить навіть у розвинених західних країн.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>