«Недопад чи Поліщук – визначимо пізніше», – Рубльов про вибори

Радник Ігоря Палиці В’ячеслав Рубльов одягнений в костюм та перебуває в гарній фізичній формі.

Порозмовляти про бюджет області на 2018 рік, вивідати, хто боротиметься за крісло Луцького міського голови та яким буде життя в сесійній залі, якщо Володимира Гунчика все ж таки поміняють намагався журналіст видання Конкурент Руслан Пилипчук.

– Почнімо з найактуальнішого. Минулого тижня депутати підтримали та затвердили бюджет області. Будь ласка, якомога доступніше розкажіть, що чекатиме на Волинь у 2018 в контексті нового фінансового документа?

– У Волинській області ми маємо чимало проблем у школах, ФАПах, різних медустановах, які постійно до нас звертаються за допомогою та з проханням про співфінансування з місцевими та районними радами. Цей бюджет є бюджетом розвитком, оскільки 32 мільйони гривень пішли на різні інфраструктурні проекти.

– А що завадило прийняти бюджет у грудні минулого року? Хто в цьому винен?

– Питання полягало в тому, що кошти, які знімалися з того бюджету, не були розподіленими. Тоді у нас був дуже короткий термін, оскільки ОДА кілька разів вносила проект. Ми не змогли детально вивчити проблемні питання головних та другорядних розпорядників коштів, і це стало головною причиною, через яку ми не змогли затвердити фінансовий документ у грудні.

Відбулися бюджетні слухання. Вони пройшли дуже добре. Голова профільної комісії Андрій Турак три дні уважно слухав усіх розпорядників, вони змогли розповісти про свої потреби та проблеми. На цій позитивній хвилі ми також ухвалили рішення про бюджетний регламент, за який Михайло Імберовський боровся майже три роки.

– Стосовно бюджету, ніяк не можна обійти стороною призначення нового голови профільної комісії Ірини Вахович. Розпитувати про неї не бачу сенсу – це фінансист високого рівня, і зрозуміло, чому саме вона отримала цю відповідальність. Ви говорили з Андрієм Тураком? Вам відомо, чому він вирішив піти?

– Звичайно. Ми говорили з ним декілька разів. Андрій Антонович сказав, що для цієї посади необхідно дуже багато часу перебувати у Луцьку, а йому це робити доволі важко. Він має фермерське господарство, яким постійно потрібно займатися. Щоб максимально вникати у всі ці проблеми, необхідно брати тут кабінет, сідати та розбиратися, говорити з депутатами, розпорядниками кошти.

Ірина Михайлівна – викладачка в університеті, вона має значно більше вільного часу і вона прекрасний професіонал, який ефективно та конструктивно працюватиме.

– Декілька слів про те, як ви працюєте з представниками “Солідарності”. У вас все-таки є якесь спільне бачення?

– Звичайно! Вони представляють громади та людей, які надали їм мандат довіри. З ними необхідно комунікувати, їх важливо чути. Ми це робимо. Це нормальна та демократична практика. Раніше депутати опозиції були “статистами” у Волиньраді. Минулої каденції депутат меншості не мав жодного дотику до бюджету.

– Тоді “рулила” адміністрація…

– Саме так. Рада була придатком ОДА. Але сьогоднішня Волиньрада – найуспішніша за всі 26 років незалежності України.

– Продовжуючи говорити про президентську політичну силу далі, доволі безглуздо не запитати про її неофіційного, але формального лідера в області, голову Волинської ОДА Володимира Гунчика. Як ви гадаєте, всі ці чутки про його відставку виявляться правдою?

– Ми розуміємо, що в Україні неофіційно розпочалася президентська виборча кампанія. Адміністрація Президента буде посилювати свою вертикаль, зокрема адміністративну гілку влади. Саме через це нам потрібно чекати призначення. Я не знаю, чи це буде та людина, про яку писав Ігор Гузь (колишній перший заступник голови Київської ОДА Олександр Савченко, – ред.), але зміни відбудуться. Будемо чекати. На мою думку, це станеться… Ну, березень – це вже критична точка.

– Що ви очікуєте від таких змін, якщо вони відбудуться?

– Все залежатиме від людини, яка сюди прийде. Особистість відіграє багато: наскільки вона комунікабельна, які перед нею стоять завдання. Якщо це буде розбудова президентської гілки влади під вибори – то це одне. Якщо робота буде спрямована на боротьбу з опозиційними політичними силами – то це вже зовсім інша ситуація.

– Продовжуючи тему Гунчика. Нещодавно адміністрація виграла суд у Волиньторфу, скасувавши рішення попередньої інстанції. Тепер закон знову на стороні Володимира Петровича. Яким ви бачите подальший розвиток подій?

– Це нонсенс, коли ОДА веде боротьбу з державним підприємством “Волиньторф”. Певно, лише в нашій країні можуть відбуватися такі безглузді речі. Я переконаний, що колектив заводу та його директор не відступлять. Вони хочуть працювати.

– А для чого боятися приватизації?

– Ми не боїмося приватизації, ми остерігаємося, що “Волиньторф” розграбують. Ми вже бачили, як підприємство банкрутувала одна з компаній, щоб його знищити та забрати в приватні руки. Проте ситуація змінилася, Іван Киричик розібрався з боргами та зміг наростити потужності. Ми хочемо, щоб “Волиньторф” віддали у комунальну власність. Ми знайдемо кошти, і підприємство буде розвиватися та приноситиме гроші громаді.

– Поговорімо про вас та ваші амбіції. Для початку: яка ваша роль в команді Ігоря Палиці, які ваші функції?

– Я – комунікатор між усіма. Між фракціями, головами райрад, РДА, ОТГ, мерами міст. Я володію ситуацією, яка відбувається у всіх куточках області.

– Ваша політична вага постійно зростає. Скажіть чесно, ви вже готуєтеся поборотися за місце у Верховній Раді?

– В “УКРОПі” існує чітка субординація, і рішення у нас приймаються колегіально.

– Я це чудово розумію, але питаю про інше. Ви особисто з цього приводу маєте плани?

– Будь-який депутат обласної ради планує боротися за щось вище. Звісно, що такі думки в мене є.

– У Луцьку досі не призначено вибори Луцького міського голови. Ви обласний лідер УКРОПу. Від вашої партії найчастіше називають двох кандидатів:Ігоря Поліщука та Григорія Недопада. Хто вам імпонує більше? Хоча ні, давайте відразу: хто буде боротися за крісло мера?

– Поки невідомо, хто з них двох стане кандидатом. Вони різноманітні та мають свої плюси. У Недопада – господарський погляд, він не лізе в політику.

– Це ж найкраще.

– Залежно від того, що потрібно місту. Наші люди не завжди обирають людей, які принесуть користь. Так було у 2014 році, коли Ірина Констанкевич програла 26 голосів Ігорю Лапіну, який не дуже добре чує лучан.

Поліщук та Недопад – дуже хороші у справах, які вони роблять. Визначатися ми будемо пізніше.

– Але можна сказати, що це два претенденти?

– Ситуація завжди змінюється, наперед говорити досить важко. Але серед цих двох людей можна обирати.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>