Ніхто, крім нас: волонтер розповів про відважний вчинок …

Українським воїнам за чотири роки кривавих боїв на Донбасі не звикати відстоювати свої землі і право на мирне небо. І цього разу вони довели: господарі тут одні, інших годі й шукати. Вони героїчно взяли нову стратегічну висоту в районі тимчасово окупованої Горлівки на Донбасі.

Подвиг, про який не пишуть книг

Про це розповів волонтер, боєць спецпідрозділу “Їжачок” Анатолій Токарєв на своїй сторінці в Facebook. Він стверджує, що  Об’єднані сили не тільки отримали можливість контролювати всі підходи до ворожого опорного пункту, а й можуть бити по ньому із флангів. Втім, у прес-центрі ВЗГ поки не оприлюднили подробиць.

Дивіться: бойовий вишкіл підрозділу

Ми повинні їх знати: відважні герої України

Не тільки нові висоти – привід пишатися нашими військовими. Дуже часто вони наражають себе на небезпеку, і без пафосу та цинізму готові пожертвувати власним життям, аби врятувати чуже.

Так само, як свого часу вчинив підполковник Валентин Цигульський. Під час падіння вертольота Мі-24 під Слов’янськом отримав компресійний перелом двох хребців, втім, незважаючи на травму, знайшов у собі сили витягнути з палаючого салону штурмана, який втратив свідомість і врятував йому життя.

“Терористи обстріляли нас з переносних зенітних ракетних комплексів та крупнокаліберних кулеметів. Ракети поцілили, і вертоліт розірвався в повітрі, частково відмовило управління, загорілася вантажна кабіна. Мені вдалося збалансувати машину та здійснити аварійну посадку. Вона була досить жорсткою, в результаті чого я і штурман отримали пошкодження хребта. Вертоліт вже горів, у мене розбилося пластикове скло, я зміг вибратись, а штурман-оператор через пошкодження спини та кінцівок втратив свідомість. Я зрозумів, що з першого разу його не витягну з кабіни, спробував привести до тями. Прошу його: “Сергію, вставай! Бо самотужки я тебе не витягну”, – згадував він.

Окрім бійців, часто беруть на себе нелегкі завдання і наші волонтери. Одні з них – представники відомої організації “Чорний тюльпан”.

Три роки поспіль був записаний до списків зниклих без вісти легендарний танковий екіпаж Т-64 з 30-ї окремої механізованої бригади, який складався з командира танку, старшого лейтенанта Артема Абрамовича,  наводчика Петра Барбуха та водія-механіка Ярослава Антонюка.

Прикрити собою тих, хто відступає – таку стратегію обрали ці двоє у серпні 2014-го біля села Нікіфорове, що на Донеччині. Нерівний бій відбувся, з того часу їх всі вважали мертвими. Але вже восени “Чорний Тюльпан” відправився на пошуки.

І недалеко від розбитого танку, посеред поля знайшли те, що лишилося від двох військових. Доводилося повертатися сюди вдруге, вже в листопаді, оглянути місцевість в районі Т-64 – раптом щось пропустили? На прохання батьків, проводилася й повторна ексгумація тіла, аби з’ясувати, кому ж насправді належать останки.

Дивіться: Довгий шлях додому, пошукова операція “Чорний тюльпан”

Як повідомляв портал “Знай.ua”, українські волонтери з пошукової операції “Чорний тюльпан” розповіли всю правду про те, що коїться на Донбасі.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>