Спіймати рейтинги: чого чекати від політичних партій у 2022 році

Олександр Радчукполітолог

У 2022 році спостерігатиметься суттєве пожвавлення партійного життя. Основною причиною такого розвитку подій буде поступове зниження рейтингів парламентських партій – як провладної, так і опозиційних – в контексті протистояння із олігархами та збільшення кількості критичних загроз, які постануть перед державою.

Дострокові парламентські вибори можуть стати виходом із політичної кризи, до якої можуть призвести напружені явища в економіці, управлінні державою, а також зовнішні загрози. Якщо 2022-й вдасться прожити без перевиборів парламенту – у 2023-му така ймовірність буде значно меншою, адже за Конституцією Верховна рада не може достроково обиратися за рік до закінчення своїх повноважень.

Так чи інакше, партії у наступному році активізують свою роботу, адже можливість перевиборів ніхто не скасовував, а політична конкуренція як у стінах нинішнього парламенту, так і за його межами – лише набирає обертів.

Парламентські партії: підвищення ставок

Головна інтрига – чи відбудеться і наскільки вдалим буде переформатування та посилення позицій провладної партії «Слуги народу». Поки що ця політична партії, опираючись на рейтинги президента Володимира Зеленського, зберігає свої лідируючі позиції. Втім, реформування та посилення партійної мережі, медійне посилення та дистанціювання від олігархічних медійних ресурсів схоже, будуть основними завданнями для партії влади у 2022 році. Не виключено, що партію напередодні виборів очолить новий медійний та дуже впізнаваний політик із бездоганною репутацією.

Як змінювався рівень довіри та підтримки Зеленського та його попередників (оновлено)Як змінювався рівень довіри та підтримки президента Володимира Зеленського та його п’яти попередників – на інфографіці.
27 жовтня 2021, 16:20

У 2021-му провладна команда застосувала особливі інструменти боротьби із політичними опонентами – рішення РНБО. Після санкцій щодо одного із лідерів «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука та підконтрольних йому інформаційних телеканалів – партійні рейтинги ОПЗЖ з літа почали поступово знижуватися. Натомість цікавим є той факт, що ще один проросійський політик – Євген Мураєв – та очолювана ним партія «Наші» почали набирати оберти. Сприяє цьому і робота телеканалу «Наш», який дивним чином не потрапив під санкції РНБО й продовжує працювати. Ймовірно, в даному випадку по рейтингах ОПЗЖ вдарили з двох боків – РНБО та нового проросійського партпроєкту. Питання лише в тому, чи діє ця «зв’язка» за домовленостями, чи незалежно одна від одної.

В будь-якому випадку, подібну історію спробують повторити і з наступним рейтинговим опонентом влади, який має свою фракцію у парламенті – Петром Порошенком та «Європейською солідарністю». Саме ця політична сила зараз дихає в спину рейтингам «Слуги народу», хоч і не має сталої динаміки до зростання.

Наступним суперником може бути «Батьківщина», яка також за рік змогла посунути з 3-ї сходинки ОПЗЖ та зайняти свою електоральну опозиційну нішу. Суттєво похитнути рейтинги Юлії Тимошенко буде найважче – в неї ще з 2011-2014 років є «політичне щеплення»: вона вже потрапляла під каток провладного тиску й одна з небагатьох опозиційних лідерів досить тривалий час перебувала у в’язниці за політичними мотивами.

Очевидно, суттєвих трансформацій слід чекати парламентській партії «Голос», депутати якої, швидше за все, стануть учасниками нових політичних команд, або де-факто приєднаються до голосувань із провладною більшістю.

Вочевидь, окремими ресурсними політичними проєктами в статусі нових союзників влади можуть стати депутатські групи «Довіра» та «За майбутнє». Кандидатами цих політичних сил влада може «закрити» мажоритарні округи у разі внесення змін до Виборчого кодексу та проведення дочасних парламентських виборів.

Є ще один дуже цікавий аспект у роботі парламентських політичних сил – усі 5 партій, які мають свої фракції у нинішньому скликанні Верховної ради, отримають рекордне за останні 6 років державне фінансування на свою діяльність. Йдеться про 885 мільйонів гривень, левову частину з яких, відповідно до формули розподілу, отримає саме провладна «Слуга народу». Як би не склалися «політичні зорі» наступного року, завдяки держфінансуванню всі парламентські партії матимуть суттєву перевагу перед іншими – непарламентськими партіями. До слова, у 2019-му вже нова влада на чолі із Володимиром Зеленським скасувала законодавчу норму про поширення державного фінансування для тих політичних партій, які на минулих парламентських виборах подолали 2% бар’єр підтримки виборців.

Позапарламентські партії: «зловити» рейтинги

Для непарламентських партій 2022-й може стати роком можливостей. По-перше, можна приділити посилену увагу розбудові партійних осередків, подбати про кадри та розрахувати організаційні, медійні та фінансові ресурси.

Обіцянки партій: за пів року прориву у виконанні програм не сталосяНайбільше програмних обіцянок виконали Слуга народу та Голос. Докладніше – на інфографіці.
20 грудня 2021, 14:31

По-друге, варто звернути увагу на помилки попередників та уважно стежити за діями парламентських політичних сил – як за провладною силою, так і за опозиційними партіями.

Наразі, відповідно до даних соціологічних опитувань, окрім вже згаданої партії «Наші», потенційно 5% виборчий бар’єр долають ще 3 непарламентські політичні сили – «Українська стратегія Гройсмана», «Сила і честь» на чолі із Ігорем Смешком, та «Розумна політика» на чолі із ексспікером парламента Дмитром Разумковим.

Ще декілька політичних сил мають потенціал до подолання виборчого бар’єру, проте їм доведеться суттєво наростити свої рейтинги у новому році – йдеться передусім про «Радикальну партію Олега Ляшка» та «УДАР» на чолі із Віталієм Кличком.

Ймовірно, деякі партії ще на старті можливих виборчих перегонів до Верховної ради домовляться про співпрацю. Ще більш ймовірно, що серед непарламентських партій у 2022 році можуть з’явитися як новачки, так і «ветерани» партійного життя. До слова, якщо збережеться мажоритарна складова, на політичному ринзі 2022 року свої сили можуть спробувати партії, які мають гарні стартові позиції в окремих регіонах. Це і партія мерів «Пропозиція», і ВО «Свобода», і «Самопоміч», і навіть проросійська напіввіртуальна «Партія Шарія».

Головний тренд у партійному житті в 2022 році – створення команд та пошук досвідчених, компетентних професіоналів без корупційного шлейфу. Насправді, в українських політичних реаліях, як показують події і останніх років, і вже кількох десятиліть, відчувається нестача фахових спецалістів з державного управління та й загалом – політиків з незаплямованою репутацією. Тому цілком ймовірно, що окрім пошуку медійних та фінансових ресурсів, відновиться запит на створення партійних шкіл та кадрового резерву. Партії, які вдало впораються із цим завданням – зможуть створити ідеологічні та вмотивовані команди, що в подальшому стане суттєвою електоральною перевагою серед конкурентів.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі PicsMaps


ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>