Терористична економіка. Навіщо ДНР українська гривня

Терористична економіка. Навіщо ДНР українська гривня

Бажання терористичних ватажків Донбасу залишитися в “зоні гривні” – це визнання, що на путінські рублі в ДНР уже ніхто не розраховує, а власна валюта – звичайний блеф

Днями голова нафантазованої республіки “ДНР” підписав указ про створення “Донецького агенства новин”, тобто офіційного інформаційного органу псевдореспубліки.

Звичайно нічого цікавого в цьому майже немає, але новостворене “ЗМІ” відразу зарясніло екслюзивами від свого вождя Захарченка і саме про економічне функціонування псевдореспубліки:

“Влада ДНР готова забезпечити шахти позиками на вирішення поточних проблем”;

“Зарплатні картки ДНР почнуть роздавати в січні-лютому”;

“Близько 70 відсотків підприємств на території ДНР пройшли перереєстрацію”;

Останній економічний хіт, який навіть виділили червоним і для важливості приштукували до нього “зірочку”, стосувався того, що на думку Захарченка ДНР в даний час “повинна залишитися в зоні гривні”.

“Я, на даний момент, прихильник, щоб ми були в гривневій зоні впливу… Україні вигідно, щоб ми залишалися в гривневій зоні. Але чомусь вона нас виштовхує, і чим далі, тим швидше”, – впевнено заявив Захарченко, додавши що це питання остаточно буде вирішено на чергових переговорах в Мінську.

Звичайно, голова ДНР не зміг без сурового “якщо взаєморозуміння з українською владою досягти не вдасться, не виключений варіант введення в “ДНР” власної валюти”. Хоча тут він суперечить сам собі, бо нещодавно економіст в душі Захарченка спростував інформацію про власну валюту. “Я трохи розбираюсь в економіці…будь-які кошти повинні бути чимось підкріплені”.

Отже “ДНР” хоче гривню, але чи є в терористів альтернатива?

Чому Росія не дасть терористам рубль

По-перше, в Росії все швидше закінчуються “зайві” гроші, які можна викидувати на проекти підтримки пропаганди на кшталт “Кримнаш”. Після падіння нафтових цін і відчуття ефекту санкцій Росія думає як врятувати себе, а не як виділити чергові навіть рублеві мільярди для порятунку своїх “пригнічених співітчизників Донбасу”.

Тим паче для російської програми зомбування Крим все-таки більш сакральна тема ніж Донбас. Тому економічні проблеми в Росії не дозволять відволікатися на грошові проблеми вугільно-бананової республіки.

По-друге, варіант друкування рублів для “ДНР-ЛНР”. Звичайно, увімкнути верстат і наводнити псевдореспубліки своєю валютою для Росії не складно. Тим біьше, вона все швидше знецінюється. Але новонадруковані рублі одразу ж перетечуть з окупованого Донбасу назад до Росії, де ще більше нагнітатимуть інфляцію, яка вже і так набрала високі темпи (13,3% з початку року).

Звичайно, емісію рубля і насичення їм “ДНР” можна виправдати ніби тим, що він підживить і запустить економіку Донбасу. Але та продукція, яку (тільки після відновлення і відбудови) зможуть запропонувати терористичні республіки майже не потрібна Росії. Вугілля, металургія та хімічна промисловість Донбасу зайва на російському ринку, особливо в теперішньому скрутному становищі.

Отже ті рублі, які теоретично могла б дати Донбасу Росія, не будуть працювати в економіці терористичних республік. Окупований Донбас перетвориться на країну “пенсіонерів, пільговиків та бойовиків”, яких потрібно годувати. І в такому сценарії росіянам доведеться бути вічними донорами “ДНР-ЛНР” друкуючи рублі, які повертатимуться до Росії, підживлюючі інфляцію.

Хоча, можливо, тоді Донбас нарешті зрозуміє, що нікого він не годує і навіть себе не може прогодувати.

Проте такі прозріння або російська пропаганда, або вже запрограмовані донбаські “уми” відразу заглушать проповідями, що “хунта зруйнувала їм щасливе майбутнє”.

Але це все спроба економічно та раціонально передбачити логіку Кремля. Скоріш за все основа цієї логіки лежить не в економічній площині. Ще з самого початку по багатьом крокам було зрозуміло, що Путіну не потрібен “Донбаснаш”. Йому більше потрібна тліюча проблема, смог від якої буде дмухати в сторону України і отруюватиме її життя в тому числі і економічно.

Вигадана валюта

Власна валюта терористичних республік це звичайнісінький блеф. Будь-яка грошова одиниця повинна підкріплюватися резервами (до речі, тут Захарченко вгадав). Звісно, золота та валюти, крім крадених, в “ДНР-ЛНР” в достатній кількості немає. Ні Україна, ні Росія не погодиться торгувати з ними в обмін на “фантики”. Тому єдиним можливим для них варіантом є гривня.

Гривневий порятунок

На “Донецькому агентстві новин” відразу кидається в очі певне пом’якшення риторики Захарченка щодо економічних питань. І це мабуть вказує на присутність певних домовленостей з олігархами, бізнес яких залишився на території терористів.

Захарченко згадав про Єнакіївський металургійний завод, що належить Рінату Ахметову, вказавши, що “завод буде успішно розвиватися…і може бути внесений в програму відновлення металургійних, вугільних та інших підприємств”.

Також в повідомленні про “націоналізовані” терористами держпідприємства України Захарченко обережно додає: “Що стосується націоналізації приватних активів, то до такого питання, потрібно ставитися вкрай обачно, уважно вивчаючи кожен окремий випадок. А в держпідприємствах де участь України була частковою, “ДНР” буде виступати в якості “партнера по бізнесу”.

Вести зовнішньо-економічну діяльність напряму з компаніями, які працюють на території під терористами не захоче жодний іноземний партнер (хіба що Росія). Тому олігархам, які домовились з терористами буде зручно ніби продавати свою продукцію Україні, а потім звідти відправляти її на експорт.

Звичайно, в будь-яких ситуаціях Україні не вигідно повністю відмовлятися від донбаського експортного бізнесу, бо він поки приносить країні валютну виручку. Але тут ми знову отримуємо схему, яка сприйматиметься суспільством як зрада.

Якщо ж відкинути олігархів, то чи потрібні Україні економічні взаємини з терористами та ще й в гривні? 

Сакральне слово для Донбасу — вугілля. Загалом на окупованих територіях Донбасу залишилось 500 тисяч тонн вугілля з держшахт та понад 2 млн тонн вугілля на шахтах ДТЕК Ахметова. І тут слід зауважити, що це вугілля видобуте раніше і в тій ситуації, в якій опинилась Україна, його обов’язково треба викупити.

Але, що буде потім? В новому держбюджеті немає як в попередньому 10,2 млрд грн на дотації шахтарям, а є 1,2 млрд грн на ліквідації держашхт. Тобто в новому році “недотоване” вугілля з територій терористів нікому не буде потрібно, бо коштуватиме вдвічі дорожче. Хіба крім шахт Ахметова, для яких побудований свій виробничий цикл і мабуть вже є домовленості з терористами.

Хімічні підприємства Донбасу, які належать Дмитру Фірташу та потребують значної кількості газу для виробничого циклу, теж зіткнуться з проблемою сировини.

Про металургію вже писалося вище. Ахметов буде на власних домовленостях працювати на території терористів. Але металургійна продукція залежить від зовнішньої кон’юктури (ціни та попиту на світових ринках), а застарілі підприємства Донбасу не завжди встигають за більш розвиненими країнами.

Отже, з прагматичної точки зору “ДНР” вигідно, а точніше більш зручно залишитись в гривневій зоні, бо це дозволить хоч якось по крихтах збирати гроші. Але ось чи потрібен такий терористичний Донбас в економічному плані Україні? В короткостроковій перспективі – можливо, але не в довгостроковій.

Читайте також: Як Україна може припинити годувати Донбас

Читайте також: Чому з ДНР та ЛНР не ліпиться Новоросія

Все по темі: гривня, ДНР, Олександр Захарченко

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>