Українська економіка не запустить себе сама, і мовні квоти їй не …

Мовні квоти самі по собі не допоможуть зробити Україну багатою та сильною країною, нагадав експерт / УНІАН

Читайте такожУкраїна є найбіднішою країною Європи – звіт МВФ

Про це у своїй колонці для тижневика «Новое время» пише історик, професор Українського католицького університету, член Несторівської групи Ярослав Грицак.

«Патріотизм, якщо він щирий, — гарна річ. Його роль не можна недооцінювати, а тим більше сміятися над ним. Але військова міць держави в першу чергу функція її економіки», – зазначив він, нагадавши, що МВФ нещодавно назвав Україну найбіднішою країною Європи.

За його словами, чимало хто в Україні сьогодні дотримується логіки, якої свого часу дотримувалася міжвоєнна Польща, ставлячи в пріоритет не економічний розвиток, а побудову сильної національної держави.

«Чимало знайомих, особливо у Львові, дотримуються тієї ж логіки. Однак мій впертий розум продовжував задаватися незручними питаннями: чому ж тоді за україномовного президента у нас проблеми з економікою? І, навпаки, за російськомовного — нехай бандита і з авторитарними замашками — економіка росла? Може, тому що російськомовні президенти байдужі до національного будівництва?», – задається питанням Грицак.

«Не втомлюся повторювати: економіка не барон Мюнхгаузен, вона не витягне сама себе з болота за волосся. Економіка запускається політикою. Але не тією, що прописує мовні квоти, а тією, яка створює незалежні суди. Логіка проста: держава, наступивши собі на горло, забирає свої регулятивні функції з економіки, залишаючи лише там, де це необхідно (армія і допомога соціально незахищеним). Але що ми робимо? Правильно: до пожежного та інших інспекторів додаємо ще одного — мовного!», – констатував він.

Грицак визнав, що в українців довгий час відбирали право користуватися своєю мовою.

«Українці нагадують підлітка-сироту, якого в дитинстві позбавляли можливості мати улюблену іграшку, а тепер, коли вона з’явилася, він ніяк не може з нею награтися. Зрештою виходить, що ми, україномовні, але бідні. Я не стверджую, що перехід на російську мову зробив би нас багатими. Просто кажу, що економіка не запускається гуманітарною політикою, мовною або історичною. Пора б нам це вже зрозуміти», – уклав він.

Читайте колонку Ярослава Грицака у свіжому випуску журналу «Новий час» від 18 жовтня (№38 (214).

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>