Українська економіка, як пружина, яка здатна у будь-який момент …

Керівник регіонального представництва розповів за яких умов країна зможе відмовитися від міжнародних кредитів і фінансової допомоги.

Україна, завдяки розміру своєї території і населення, є одним з найбільш потенційно цікавих ринків в регіоні Східної Європи та Закавказзя. Принаймні таким його вважають у компанії Visa.

При цьому через закостенілість законодавства, наша країна поступається за обсягом інвестицій на душу населення сусідам, наприклад Білорусі чи Грузії. Це, з одного боку, проблема, а з іншого, – невикористана можливість, яка при певних умовах може зробити Україну фінансово сильною і незалежною.

Що для цього потрібно НВ Бізнес розповів Дмитро Крепак, голова представництва Visa в Україні, Грузії та Вірменії.

– Як ви ставитеся до останніх рішень Нацбанку, покликаних поступово лібералізувати валютний ринок?

– У ситуації, коли Україна знаходиться на 166 місці в рейтингу економічних свобод, поруч з Кубою, Північною Кореєю і Венесуелою, будь-яка лібералізація, в будь-якій сфері нашого економічного життя, має тільки вітатися. Тому я дуже позитивно оцінюю ті невеликі кроки, які Нацбанк зробив у плані лібералізації руху капіталу.

– А що потрібно ще зробити нацбанку, аби ситуація кардинально змінилася?

– Питання в тому, чи можна повністю зараз провести лібералізацію і чи не призведе це до відтоку капіталу? Я думаю, що повна лібералізація можлива тільки паралельно з реформуванням наших силових органів.

Якщо взяти приклад тієї ж Грузії, то там громадянин має повну свободу розпоряджатися своїми грошима. Йому гроші можна конвертувати у валюту готівкою, безготівкою. Там дозволяється цю валюту безготівково перераховувати за кордон, мати будь-які активи. Обмежень практично ніяких немає.

Але при цьому гроші, зароблені в Грузії, знаходяться в безпеці. Тому що реформовані силові органи захищають громадянина країни і його капітал. Чи можемо ми сьогодні сказати те ж саме про Україну? Чи довірять наші люди свої гроші, чи залишать вони їх в країні? Це все ще відкриті питання. Щоб люди почували себе комфортно, залишали свої гроші саме в Україні, потрібно провести повноцінну реформу правоохоронної системи, не тільки нашої патрульної поліції, але й усіх інших силових органів.

Тоді у громадян буде високий рівень довіри. Тоді у них не буде жодного стимулу виводити свої гроші за кордон.

– Припустимо, ми реформували нашу правоохоронну систему, що тоді можна відмовлятися від будь-яких обмежень на рух капіталу?

– Абсолютно. Ми зобов’язані дозволити вільний руху капіталу. Ми повинні максимально прибирати всілякі перешкоди, які залишилися нам у спадок від радянської соціалістичної економічної системи. На жаль, Україна зараз недостатньо просунулася в тому, щоб досягти цієї економічної свободи. Зараз складно очікувати високих показників якості бізнес-клімату та боротьби з корупцією. Цього досягти практично нереально без підвищення рівня економічної свободи.

– Як ви оцінюєте умови, в яких вам доводиться працювати в Україні? Особливо з точки зору свободи пересування капіталу та регулювання вашої діяльності?

– Регулювання конкретної діяльності платіжних систем знаходиться на нормальному рівні. Ми тут не відчуваємо якихось особливих перешкод.

Але я б хотів сказати кілька слів про рівень економічної свободи в Україні в цілому. Економічна свобода – це той ключовий елемент, від якого залежать всі інші елементи. Наприклад, легкість ведення бізнесу чи рівень корупції. Ясна річ, що якщо немає перешкод, немає заборон, то немає місця для корупції. Якщо немає бар’єру, то немає сенсу його обходити.

У 2016 році Україна отримала близько $2,5 млрд прямих інвестицій, якщо прибрати інвестиції в банківську систему, це приблизно $34 на душу населення. У тій же Грузії цей показник у десять разів вище, ніж в Україні. А в Білорусі в 20 разів вище ніж в Україні.

Якщо б Україна досягла хоча б такого ж рівня економічної свободи та бізнес-клімату, який зараз є в Грузії чи в Білорусі, то обсяг прямих іноземних інвестицій в країну становив $14-30 млрд на рік. В цій ситуації нам не потрібна була б допомога Міжнародного валютного фонду. Нам не потрібна була б допомога ЄС і США. Україна була б абсолютно фінансово самостійною.

Більше того, це призвело б до розвитку експорту. Тому що пряма іноземна інвестиція – це інвестиція у розвиток виробництва, послуг – це те, що в кінцевому підсумку призводить до збільшення експорту.

– У якій з країн, в якій ви працюєте, найсильніша економіка? І яке місце серед цих країн займає Україна?

– Україна – це найбільший ринок, який входить в наш регіон. За чисельністю населення і за розміром економіки, за потенціалом.

Українська економіка, як пружина, яка в будь-який момент може розкритися. Нам необхідно все-таки провести ці важкі й складні реформи, звільнити економіку, прибрати зайве регулювання.

Потрібно відмовитися від принципу заборонено все, що не дозволено. Повинно бути навпаки: все, що не заборонено, те дозволено. Так працює економіка Грузії. В Україні все навпаки. Тому це просто колосальний потенціал.

Що стосується нашого бізнесу. Зараз тільки 20% розрахунків у країні відбуваються у безготівковій формі, а 80% – це готівка. У тій же Білорусі на безготівкові платежі припадає 40%. Тобто, потенційно, ми можемо фактично подвоїти розмір свого бізнесу тут. Україна має величезний потенціал – напевно найбільший у всьому регіоні.

– Що для цього потрібно робити?

– Тут є кілька проблем. По-перше, необхідно розвивати мережу прийому платіжних карток. Сьогодні в Україні налічується близько 200 тис. платіжних терміналів. Для країни такого розміру і з таким населенням необхідно від 800 тис. до 1 млн.

Крім того, сьогодні тут вважається зняти гроші в банкоматі – це найбільш безпечний спосіб розпорядитися своєю карткою. Хоча це зовсім не так. Статистика показує, що в Україні рівень шахрайства з картками набагато нижче, ніж у США.

У нас втрати від шахрайства з карткою менше однієї копійки на 100 грн. Це менше однієї десятої відсотка. Фактично це статистична похибка.

Тому дуже важливо пояснити людям, що користуватися карткою абсолютно безпечно, що зняття грошей в банкоматах – це не найбезпечніший спосіб використовувати свою картку.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>