У Львівській філармонії виступить молодий талановитий піаніст …

У Львівській філармонії виступить молодий талановитий піаніст …

day.kiev.ua

Піаніст-віртуоз, Дмитро Онищенко закінчив Львівську національну музичну академію ім. М Лисенка (у класі доцента Н. Грамотєєвої і доцента І. Немири). Та це не єдина музична освіта талановитого піаніста. Закінчена Московська державна консерваторія ім. П.І. Чайковського та аспірантура (клас професора Л. Наумова і доцента А. Дієва), а також Вища школа музики в Ганновері (клас професора А. Варді) свідчать про обдарованість та працездатність музиканта.

Онищенко був студентом Королівського північного коледжу музики в Манчестері у класі професора Н. Фішер і А. Мельникова. З 2005 протягом трьох років стажувався у Львівській національній музичній академії ім. М Лисенка (клас професора М. Крих),  де із 2009 року – старший викладач.

Виконавець бере участь у майстер-класах таких відомих музикантів, як Мішель Берофф, Вальтер Бланкенгайм, Нельсон Горнер, Діна Йоффе, Владімір Крайнєв, Хіроко Накамура, Пьєро Ратталіно, Стівен Гофф.

Онищенко – лауреат багатьох міжнародних конкурсів – “Віанна да Мотта”  (2007) – Лісабон, II премія; “Три століття класичного романсу” (2006, Санкт-Петербург, приз найкращого піаніста), “Пам’яті Володимира Горовиця” (2001, Київ, we премія), Владіміра Крайнєва (2000, Харків, we премія).

Видатний піаніст демонстрував своє блискуче виконання в концертних залах багатьох країн світу, серед яких – Великий Зал Московської консерваторії, Concertgebouw (Амстердам), зал імені А. Корто (Париж), Театр опери і балету в Усті-над-Лабем (Чехія), Minatomirai gymnasium в Йокогамі (Японія), Steinway gymnasium в Нью-Йорку.

Програма концерту складається із двох напрямів. Один із них має в основі фортепіанні мініатюри, що писалися для дітей із дидактичною ціллю, але при тому залишаються високомистецькими творами. Ця частина програми містить твори Й. С. Баха, Р. Шумана, П. Чайковського, К. Дебюссі, С. Прокоф’єва.  Друга частина програми – більші за розміром фортепіанні твори: віртуозні та технічно складні варіації на тему Паганіні оp. 35 Йоганнеса Брамса та Друга соната для фортепіано Сергія Рахманінова. Програма складається з двох відділів, і подубована за принципом руху від простого до складного.

Серед виконуваних творів – менует ре мінор, менует соль мажор, полонез соль мінор із Нотного зошита Анни Магдалени Бах. Два Нотні зошити – це своєрідні домашні музичні альбоми сім’ї Баха, що містять інструментальні та вокальні п’єси різного характеру. Перша – написана композитором у 1722 році, під час перебування Баха у Кьотені. У ній вміщені французькі сюїти; друга – створена у 1725 році відноситься до ляйпцігського періоду життя композитора. Клавірні твори характерні різноманіттям, адже поряд із партитами зустрічаються зовсім легкі п’єси для дітей.

Наступними виконуваними творами будуть п’єси  із Альбому для юнацтва Роберта Шумана – “Сміливий вершник”, “Веселий селянин”

“Перша втрата”, “Відлуння театру”, “Зозуля у схованці”, “Зимова пора”. Мініатюра “Сміливий вершник” –  швидкий, стрімкий твір,  акорди акомпанементу передають характерний ритм галопу. Важкі чверті сфорцандо в поєднанні з короткими лігами в мелодії вносять в загальний рух відчуття поштовхів і нерівностей. А ось ще один “портрет” з незвично довгою назвою: “Веселий селянин, що повертається з роботи” Мелодія чітка, ритмічна, танцювальна, зображає рефлексії маленького ліричного героя. В середині побудови з’являється щемлива поліфонічна імітація.

Музична композиція, що виконуватиметься наступною  – Варіації на тему Паганіні оp. 35 (зошити 1, 2) Йоганнеса Брамса. Це  варіації на тему капрису № 24 ля мінор Ніколо Паганіні, котрі складаються із двох зошитів, по 14 варіацій в кожному.  Вибір знаменитого 24-го капрису був вмотивованим, адже це свого роду спілкування Брамса з іншими композиторами: з одного боку, з Робертом Шуманом, який здійснив фортепіанне перекладення каприсів Паганіні, з іншого – з Ференсом Лістом, який переклав для фортепіано саме цей каприс і мав інше трактування цього твору. Варіації є технічно складними. Брамс бере у Паганіні простий мотив.

У другому відділі звучатимуть кілька п’єс із “Дитячого альбому” Чайковського, написані великим російським композитором Петром Чайковським для глухонімого вихованця брата композитора –  Колі Конраді. Іншим фактором, який спричинив появу “Дитячого альбому” були зустрічі і враження від співу вуличного хлопчика-співака Вітторіо у Флоренції. Також інспірований Шуманівським “Дитячим альбомом”, Чайковський написав свій власний цикл, який має декілька сюжетних ліній. Перша із них пов’язана з пробудженням дитини і початком дня, і це одна із п’єс, яку слухачі зможуть почути; ще одна п’єса — “Марш дерев’яних солдатиків” із характерними ритмами, своєрідним розшаруванням палітри тем та ігрової тематики. В циклі є міні-трилогія, що присвячена ляльці, на концерті прозвучить “Хвороба ляльки”. Танцювальний настрій Дмитро Онищенко подарує слухачам завдяки “Польці”. Звучатиме також і, мабуть, найбільш відома п’єса із альбому – “Старовинна французька пісенька”, яка нав’язує до французької народної музики. “Італійська пісенька” вносить елементи італійської вишуканості. Іще один венеціанський мотив сонячної Італїі можна почути у п’єсі “Катеринник співає”. Завершити цикл, зовсім не без підстав, Д. Онищенко вирішив п’єсою “У церкві”. Власне, нею закриває свій цикл Чайковський. Таким чином, перший  і останній номери  з’єднуються так званою аркою, підкреслюючи урочистість просвітленого, релігійного характеру.

Ще один твір, який прозвучить  – “Дощ і веселка” з циклу “Дитяча музика” оp. 65 Сергія Прокоф’єва. Робота над “Дитячої музикою” поставила перед композитором завдання великої художньої складності. Виконуваний твір сприймається як маленьке інтермецо, що виявляє собою цікавий приклад колористичності звукозапису Прокоф’єва. Співуча, широка мелодія (справді мимоволі асоціюється з веселкою) викликає в пам’яті ліричні сторінки прокоф’євської сюїти “Зимове багаття”, написаної значно пізніше.

Твір, що прозвучить наступним – Сюїта для фортепіано К.Дебюссі “Дитячий куточок”, яку він написав у 1908 році, присвятивши своїй доньці. В центрі образів сюїти — дитячий світ і переживання.

На завершення концерту прозвучить соната для фортепіано № 2 сі-бемоль мінор, ор. 36 Сергія Рахманінова, написана в 1913 році, відредагована в 1931 році, складається з трьох частин – Allegro agitato, Non allegro, Allegro molto. Соната сповнена експресивного, в дечому навіть «скрябінівського» способу вислову і вимагає від виконавця високого рівня майстерності й мистецької проникливості.

Як Ви вже встигли здогадатися  – програма фортепіанного концерту Дмитра Онищенка є різнобарвною та ефектною. Не пропустіть блискуче виконання й долучіться до високої музики, завітавши на музичний вечір у Львівську філармонію.

Анна Шпилевська

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>