Хвора економіка Росії вимагає реформ і лише слів Путіна …

Путіну час зрозуміти, що військова сила – це лише одна із складових “величі”, яку він взявся повертати Росії.


Путин_10

<!–        2018 –>

Щорічне звернення президента Володимира Путіна до Федеральних зборів минулого тижня очікувано почалося з закликів до боротьби проти “Ісламської держави” і похвал на адресу російських військових за операції в Сирії.

Він також взявся сварити Туреччину за збитий російський бомбардувальник Су-24. Але більша частина промови Путіна була присвячена внутрішнім проблемам і, зокрема, економічній кризі.

Звісно, увага російського президента до економічних бід – це добре, але самих лише його слів недостатньо. Нав’язлива ідея Кремля зміцнювати військову міць через вигадану зовнішню загрозу довгий час затьмарювало економічні питання.

Про це в редакційній статті пише Financial Times, додаючи, що тепер, коли ціни на нафту обвалилися, а Захід увів болючі економічні санкції, ігнорувати провал модернізації російської економіки більше не можна. Його наслідки стали занадто шкідливими для Росії.

Видання зауважує, що російська економіка довела, що вона більш стійка, ніж очікувалося. Скорочення ВВП цього року буде на 4%. І це менше, ніж передбачали експерти. При цьому, у неї є шанс на стабілізацію. Але якщо ціни на нафту продовжать лишатися на такому ж низькому рівні, економічна політика Кремля матиме вигляд небезпечно нестійкої. Військові і соціальні виплати впродовж останніх років зростали, зокрема Москва збільшувала пенсії. В цей же час, життєво важливі витрати на інфраструктуру, охорону здоров’я і освіту скорочувалися і будуть ще більше зменшені наступного року.

Передбачається також, що в 2016 році в бюджеті РФ буде 3%-й дефіцит за умови, що ціна нафти становитиме 50 доларів за барель. Якщо Росія не відмовиться скоротити соціальні виплати і витрати на переозброєння, їй загрожують серйозні фінансові труднощі впродовж найближчих 2-3 років.

В більш широкому сенсі, надмірна залежність від природних ресурсів, державне домінування і слабке інвестування обмежують взагалі потенціал Росії до 1,5-2% щорічного зростання економіки. Структурні реформи для створення інвестиційної привабливості і робота над збільшенням продуктивності вкрай необхідні.

Найбільш істотною тенденцією останніх двох років стало те, що вперше за всі роки правління Володимира Путіна реальні доходи росіян почали скорочуватися. Інфляція підскочила вище 15% через обвал рубля і російську заборону на продукти із Заходу.

Це підриває неоголошений соціальний контракт, встановлений в Росії після приходу Путіна до влади. Він полягає у тому, що населення відмовляється від демократичних прав, а Кремль зробить усе, щоб підвищити стандарти життя. Після анексії Криму і вторгнення на Схід України і в Сирію, схоже встановилася нова домовленість: “Затягніть пояси, а ми відновимо російську славу”. Однак подальші військові авантюри вимагають великих витрат і несуть у собі значні ризики.

Джерела, наближені до Путіна, кажуть, що він розуміє необхідність реформ. Але він планує відкласти найбільш критичні з них, такі як пенсійна реформа, до 2018 року, коли в країні відбудуться нові вибори президента. Так він хоче уникнути “ризику нестабільності”.

Однак, пише видання, відстрочки лише збільшують розрив між Росією і передовими економіками світу, а також позбавляють її інвестицій. Путін минулого тижня заговорив про пом’якшення тиску регуляторів на бізнес, але цього не достатньо.

Російському президенту саме час визнати, що військова сила – це лише одна складова величі. Економічне благополуччя необхідне значно більше. Часи, коли Росія разом з іншими країнами БРІКС вважалася економікою, що зростає, вже лишилися у минулому. Натомість навіть російський уряд прогнозує економічний спад. Без фундаментальних реформ майбутнє Росії – це не відродження, а глибоке падіння.

У свою чергу, оглядач Леонід Бершидський на сторінках Bloomberg писав, що Путін не знає, як витягти Росію з кризи і буде “гриміти зброєю”. Зараз, коли Росія веде одночасно війну в Україні і Сирії, Кремль навряд чи атакувати силовиків. Президент знає, що відбувається у його відомствах і як від цього страждає бізнес. Але він не може або навіть не хоче нічого змінювати в цій системі, яка перерозподіляє ресурси в країні на користь наближених до нього посадовців.

Видання The Guardian також писало, що промова Путіна вказує на те, що його справи нікудишні. Росія не досягла значних успіхів ані у війні проти України, ані в Сирії.

Коментуючи промову російського президента оглядач Radio Free Europe Браян Вітмор зауважив, що Путін програв війну проти України і не хоче про це говорити. Він нічого не говорив про “необхідність захищати російськомовних людей” в Україні. Путін навіть жодного разу не згадав про війну в Донбасі. Щоправда, побіжно сказав кілька слів про Крим.

В цей же час, більшість росіян бачать Путіна президентом Росії після 2018 року. Також в тому, що “народу постійно потрібна “сильна рука”, упевнені 32% опитаних. Кожен п’ятий (21%) росіянин, навпаки, вважає, що “ні в якому разі не можна допускати, щоб вся влада була віддана в руки однієї людини”.


За матеріалами:

DT.UA


Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>