Хиткий баланс: як зміниться українська економіка у 2021 році

Олександр Радчукполітолог

Українська економіка зустріла 2021 рік зі стриманими надіями на оптимізм. Річ у тім, що більшість економістів прогнозували значно масштабніше падіння ВВП за підсумками 2020-го. Проте через низку факторів, зокрема, і пожвавлення економіки у 3-му кварталі минулого року, вдалося вийти на показники падіння у 4,6-4,8% ВВП.

Порівняно з іншими «кризовими» для вітчизняної економіки роками – наприклад, у 2009 та 2015-му, нинішній спад не здається аж таким катастрофічним. Проте новий локдаун з 8 по 24 січня, найімовірніше, суттєво сповільнить відновлювальний потенціал української економіки – за прикладом 2-го кварталу 2020-го, коли саме жорсткі карантинні обмеження спричинили найбільшу глибину падіння ВВП за увесь минулий рік.

В уряді та Нацбанку сподіваються, що у разі сприятливих зовнішніх та внутрішніх чинників, стабільне відновлення економіки розпочнеться не раніше квітня поточного року. Цьому сприятиме вакцинація від коронавірусу, як у світовому масштабі, так і на всеукраїнському рівні. Проте загроза нового спалаху пандемії нікуди не поділася, й у 2021-му можливе повторення сценарію нових карантинних обмежень та локдаунів.

Чого буде більше у 2021-му для української економіки – ризиків чи можливостей?

Тези песимістів

Звісно, передвісників нових криз та викликів для української економіки, на жаль, значно більше, аніж приводів для оптимізму.

Посилення карантину: експерт пояснив, чим загрожує локдаунВ уряді побоюються наслідків карантину та чергової хвилі непокори з боку місцевої влади, тому показники захворюваності можуть бути занижені, щоб уникнути локдауну, вважає експерт.
2 грудня 2020, 15:05

Передусім, йдеться про зростання бідності в Україні. Нова хвиля локдауну спричинить чергову хвилю безробіття. А поки що ускладнені умови для пошуку та виїзду на роботу за кордон – зумовлять додатковий чинник соціально-економічної напруженості серед традиційної категорії заробітчан.

Не сприятиме економічному зростанню домогосподарств і суттєве зростання тарифів. З одного боку, цей фактор може стати додатковим джерелом для напруженості у суспільстві на тлі зниження ділової активності та зростання бідності. З іншого боку, борги населення та несплата за послуги може поставити під загрозу функціонування системоутворювальних державних компаній і навіть їхнє банкрутство (це і енергетичні компанії-гіганти, і транспортно-логістичні державні підприємства).

Спроможності уряду для підтримки незахищених верств населення щомісяця знижуються, допомога підприємцям може мати лише короткостроковий ефект. Цього року ще раз позитивною умовою для зростання економіки може стати масштабне будівництво інфраструктурних об’єктів, водночас цей же фактор може стати і передвісником дисбалансів в інших сферах.

Набагато серйознішими є й низка інших фундаментальних чинників, несумісних із пожвавленням економіки. Перш за все – це відсутність інвестицій в економіку, зменшення обсягів заощаджень. Кредитні ресурси для бізнесу досі залишаються одними із найдорожчих в світі, а уряд потребуватиме значних внутрішніх та зовнішніх запозичень для покриття державного боргу – загалом близько 700 мільярдів гривень.

Попри очікуване відновлення світової економіки у 2021-му, зростають ризики так званої політики протекціонізму – уряди іноземних країн намагатимуться оптимізувати власне виробництво і залучати усі наявні внутрішні ресурси, що може позначитися на цінах на сировину. Для української економіки подібний сценарій означатиме зменшення притоку іноземної валюти від продажу сировини. «Рятівним колом» може стати хіба що сільське господарство – проте і тут потрібно враховувати природний фактор та врожайність.

Ще один негативний тренд 2021-го, який дістався у «спадок» від минулого року – затримка у перемовинах із МВФ щодо надання чергового траншу кредиту. І в державному бюджеті, і в очікуваннях уряду закладені підтримка Фондом української економіки. Відсутність траншу негативно впливатиме на настрої інвесторів, бізнесу, нестиме загрози для стабільності національної валюти, і, як наслідок, скорочуватиме золотовалютні запаси Нацбанку, сприятиме прогнозам щодо дефолту України.

Заряд оптимізму

Попри значні виклики, більшість економістів як всередині України, так і фахівці міжнародних компаній прогнозують поступове відновлення української економіки у 2021-му році. Оптимістично налаштовані і в Кабміні, та в Нацбанку. Загалом за підсумками 2021-го у разі поступового подолання коронавірусної загрози, прогнозується зростання українського ВВП на рівні 3-4%.

Локдаун в Україні: чи можна буде купити пральний порошок, батарейки та інші товари побутового вжиткуДо 8 січня, коли розпочнеться жорсткий локдаун, ще є час, але продавці непродовольчої групи товарів досі не розуміють, що саме не можна буде продавати.
5 січня 2021, 14:11

Що може посприяти цьому? По-перше, значні відкладені очікування бізнесу щодо відновлення ділової активності. З одного боку, запуск урядових програм із кредитування підприємців може заохотити ділову активність і сприяти відновленню зростання економіки. З іншого боку, наслідки такої активності має чітко контролювати Нацбанк, аби не вийти за межі прогнозованих обсягів інфляції у 2021-му.

По-друге, роль підтримки може зіграти продовження програми будівництва інфраструктурних об’єктів та залучення інвестицій через приватизацію державних підприємств.

По-третє, достеменно невідомо, як поводитимуться ціни на сировинних ринках – ймовірно, зростання світової економіки може сприяти поступовому зростанню попиту на сировину. Для української економіки це може стати додатковим стимулом для відновлення та модернізації. З іншого боку, навіть у політиці протекціонізму, Україна може знайти свої «плюси», адже можна поступово зосередитися на створенні повноцінного циклу виробництва готової продукції на теренах власної держави, одночасно простимулювати внутрішній ринок і створити нові робочі місця.

Нарешті, «коронавірусна криза» створила хороші передумови для перегляду продуктивності праці та оптимізації багатьох процесів, що, безумовно, в довгостроковій перспективі може допомогти українській економіці стати більш конкурентною. Щоправда, для цього і уряду, і самим громадянам потрібно запровадити ще чималу кількість реформ, особливо в сфері спрощення ведення бізнесу, дотримання законності, захисту й непорушності права приватної власності.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»

Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>