Що думають чоловіки про стосунки з жінками: 16 чесних …

Готуючись до одного з семінарів, я запитала у двадцяти знайомих чоловіків, що їм дається найскладніше у стосунках з жінками.

Чимало типового, багато про що написані бібліотеки літератури. Деякі труднощі викликані “зовнішніми” причинами, наприклад, порушенням комунікації. (Можна було б просто почати говорити, хоча, напевно, “почати говорити” — це і є найбільш непросте). Деякі – “внутрішніми”, і тут, звісно, важлива терапія. Для мене найважливіше виявилося в останньому реченні. Я всім ставила запитання: “А ви говорили про це з дружиною?”

Отже, що ж складно чоловікам:

1. Важко вгадувати, що їй потрібно і що вона відчуває. (Було б легше, якби дружина говорила сама, і говорила не опосередковано і натяками, а конкретно)

2. Складно часто гасити її істерики — потрібен час на відновлення. (Було б легше, якби дружина могла справлятися з емоціями або хоч казала, що в цьому випадку робити)

3. Складно боротися з примарами — передбачати, що вона може почути і побачити в моїх словах і діях, коли сама додумає їх зміст. І потім доводити, що я не це мав на увазі. (Було б легше, якби дружина чула саме те, що я кажу)

4. Складно весь час доводити свої почуття — якщо я поруч, значить, хочу бути поруч. (Було б легше, якби дружина просто повірила, що я з нею. Або що її можна любити)

5. Складно змагатися з її минулим: що робив її колишній хлопець, чого не робив її колишній чоловік. (Було б легше, якби у стосунках були тільки ми з дружиною, а не натовп народу)

6. Важко весь час бути в контакті. Мені важливо бувати одному. Їй завжди мало того, що я просто поруч. (Було б легше, якби у мене була можливість бувати “в собі” без шкоди стосункам)

Складно постійно відчувати себе винуватим. Здається, що це вже маніпуляція така

7. Складно боротися з її комплексами. Я не психолог. (Я готовий підтримати дружину, але було б легше, якби я не був її “подружкою” і не вирішував внутрішні проблеми, яких не розумію)

8. Складно від того, що боїшся обговорювати з нею проблеми — все буде сприйнято не головою, а емоціями. І все вже замовчується, а не вирішується. (Було б легше, якби дружина чула в тому, що я говорю, не звинувачення, а конструктив. І була готова говорити і слухати, не впадаючи в істерику і претензії)

9. Складно відчувати себе весь час винуватим. Здається, що це вже маніпуляція така. (Було б легше, якби кожен з нас відповідав за свої почуття. Я не можу нести відповідальність за почуття дружини і не можу бути постійно винуватим)

10. Складно бачити, як вона втомлюється і хочеться, щоб піклувалася про себе. Я ж не знаю, як для неї краще. (Було б легше, якби дружина дбала про себе, не чекаючи, що я здогадаюся, що їй потрібно. Я про себе подбаю)

11. Важко весь час бути в напрузі. Складно весь час відчувати, що я “не ідеальний чоловік”, “не ідеальний тато”… (Було б легше, якби дружина звертала увагу не тільки на те, де “налажав”, але і на те, де “пацан”)

12. Складно на роботі перемикатися на її дзвінки. (Було б легше, якби на роботі мене не турбували щодо нетермінових сімейних справ і поважали мій робочий простір і темп)

13. Складно відчувати себе винуватим в чомусь невідомому. Складно, коли дружина явно чекає, але незрозуміло чого. (Було б легше, якби дружина не відмовчувалася, а говорила одразу, чим незадоволена)

14. Складно не послати у відповідь на претензії. (Було б легше, якби дружина пояснювала і конкретно просила, а не вимагала і звинувачувала)

15. Складно, коли не вірить, контролює і ревнує. Складно, коли глобально не довіряє. (Було б легше, якби дружина просто розслабилася.)

16. Складно дізнаватися, що всі все про нас знають. (Було б легше, якби дружина менше викладала інформації про сім’ю в Facebook. Чи узгоджувала хоча б)

— А ви говорили про це з дружиною?

— Ні, це марно.

— Ні. Я ж її люблю.

Я показала “адаптований” список чоловікам, які беруть участь в опитуванні, і кілька з них одразу запитали: “Ви не напишете в кінці щось від себе? Що ж із цим робити? Щось оптимістичне”. Сказати по правді, проводила опитування для подальших текстів — хотіла особисто зібрати інформацію, а не взяти з книг і теорій.

Я дуже вірю в те, що можна жити в гармонійних стосунках. Так, такі взаємини будуються з внесків обох партнерів. Але вірю, що це можливо.

Я знаю, що кожен з нас входить у стосунки з багажем своєї особистої історії, травм і очікувань. У нас може бути стале неусвідомлене бажання “підлікуватися” об партнера. Але ніхто з партнерів не зможе бути нам “ідеальним” татом”, “ідеальною мамою”, ніхто з наших чоловіків і дружин не зможе наповнити наших травмованих “внутрішніх дітей” саме тією безумовною материнською і батьківською любов’ю, що надихає і дарує впевненість. А не отримуючи від чоловіків і дружин бажаного, ми будемо потрапляти і потрапляти в ретравматизацію. А вони відчуватимуть, що від них чогось чекають, ними не задоволені, що вони “не виправдовують” і т. д. І, звичайно, для дорослих стосунків з реальним дорослим партнером важливо досліджувати-трансформувати, як мінімум, свої очікування від стосунків.

Звісно, дуже важливо говорити один з одним. І підтримувати один одного в цьому досвіді. Так, це незвично, складно, вразливо. Ми часто, мабуть, від утоми й вигоряння, у спілкуванні використовуємо “закриті” питання, що передбачають короткі відповіді. Важливо говорити, використовуючи відкриті питання, бути готовим вислухати, не перебиваючи та не оцінюючи, концентруючись на сенсі. Важливо вчитися доносити інформацію з повагою до своїх потреб, але без претензій. Вміючи прийняти відмову або бути готовим до конфронтації. (Мені дуже подобається метод ННС – ненасильницького спілкування Маршалла Розенберга).

Коли ми живемо в дефіциті часу і сил, часто починаємо економити на часі, призначеному для пари. (Іноді сім’я приходить з питанням щодо дитини, а видно, що зараз справа зовсім не в дитині, а в тому, щоб тато і мама згадали про те, що вони ще й чоловік і дружина, чоловік і жінка).

Так багато книг написано про різницю між чоловіками і жінками. Важливо читати “матчастину”. Це допоможе уникнути багатьох спірних тем.

Ніхто не зобов’язаний робити нас щасливими. Крапка. Фрази, що починаються зі слів “ти повинен, ти повинна”, програшні.

Ми вміємо переривати контакт, вміємо сваритися, дутися, “піти в себе”. Напевно, ми просто не дуже вміємо “витримувати напругу” в контакті. Нас ніхто не вчив партнерства. Мені здається, зараз багато вчаться стосунків і саме цього вміння — вміння підтримувати продуктивний контакт, що б не відбувалося. І вміння відмовлятися від токсичних контактів і стосунків.

Я вірю в те, що любов може нас змінювати. Але ми можемо змінюватися через любов, а можемо, “для любові”, тобто, для того, щоб нас любили. Колись у дитинстві ми робили все можливе і неможливе, щоб досягти любові батьків. Якщо цей сценарій повторюється в нашому дорослому житті, ми можемо бути приречені на тугу і почуття провини за свою неідеальність. Якщо ми не віримо в те, що нас можуть любити, що б наш партнер не робив, нам буде складно щиро прийняти і повірити в його почуття.

А ще я вірю, що є стосунки, в яких не потрібні і не важливі будь-які з цих пунктів.

Щастя всім.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Більше блогів тут

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>