Євгенія Кравчук, заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики

Уточніть щодо інтернет-регулювання. Цим займатиметься Національна рада з питань телебачення і радіомовлення чи буде створено новий орган? 

– Так, Нацрада. Ми хочемо, щоб регулятор був один, бо типи порушень однакові і для телевізійних каналів, і для інтернету, але рівні відповідальності і ризиків різні. 

Чому? 

– Тому що телевізійні канали сплачують великі гроші за ліцензію, яка є дуже важливою для них. Телебачення взагалі є більш дорогим медіабізнесом, ніж інтернет-ресурси. Ліцензію обов’язково необхідно отримати на конкурсі. Має відбутися перевірка структури власності цього телеканалу. 

Інтернет-ресурс необов’язково буде реєструватися. Це – добровільно, але якщо це зареєстрований ресурс, його представник є журналістом, який захищатиметься відповідними законами. 

Діяльність блогерів якимось чином регулюватиметься? 

– Реєструвати блогерську діяльність буде необов’язково. Якщо захочуть, зможуть це зробити, але це необов’язково. 

Верховна Рада зможе ухвалити законопроєкт “Про медіа” упродовж цього року? 

– Я вже боюся прогнозувати, забігати наперед і казати, в якому вигляді його ухвалимо, бо це один із найскладніших законопроєктів для того, щоб проголосувати його навіть протягом цього скликання. Я бачу, які баталії були під час розгляду закону щодо удосконалення роботи Нацради, розміру заробітних плат її членів. Ми тиждень сиділи з правками, а це лише маленька частинка роботи.

Є питання, які дуже важливо вирішити, – поширення російських ОТТ-платформ на території України. Також говоримо про те, що робити з нерезидентами, зокрема, з Netflix. Нерезидентів не можна примусити виконувати квоти українських платформ, але з ними треба вести перемовини щодо встановлення хоча би мінімальних квот. 

РАДА МОЖЕ РОЗГЛЯНУТИ ОНОВЛЕНИЙ ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО ТУРИЗМ НАПРИКІНЦІ ЛЮТОГО АБО НАВЕСНІ 

Оновлений законопроєкт про туризм ухвалено в першому читанні ще в квітні минулого року. Донині тексту до другого читання немає… 

– Там дві тисячі правок. 

Навколо яких положень виникають найбільші дискусії? 

– Дискусії виникли з різними підходами щодо того, чи треба реєструвати турагентства, туроператорів, чи мають вони бути в певному реєстрі. 

Є прихильники з Офісу простих рішень, які переконані, що не має бути жодних реєстрів. Своєю чергою, самі учасники ринку хочуть, щоб їхня діяльність була якимось чином регламентована. 

Також є певні дискусії, які стосуються процедури категоризації готелів, бо в Україні це у жахливому стані. Ніхто не дотримується цієї зірковості. 

Я була в Полтаві у відрядженні. Жила в чотиризірковому готелі. В Європі чотиризірковий вважається класним готелем, який від п’ятизіркового відрізняється лише відсутністю басейну. Полтавський готель був максимум двозірковим, але прямо при вході висять “чотири зірки”. 

Процедура категоризації має бути прозорою і без бюрократії. Триває робота над тим, щоб це було в електронних реєстрах. 

Які ключові позитивні нововведення передбачає законопроєкт? 

– Для туристів, які виїжджають за кордон, будуть обов’язково страховки від неповернення. Коли відміняється рейс, люди по кілька діб сидять в аеропортах і не можуть ні з ким зв’язатися. Такого не може бути. У всіх буде страховка на повернення. У разі відсутності рейсу туристів одразу посадять на інші рейси і відправлять додому.

Окрім цього, певні пріоритети держави вкладаються в цей проєкт. По-перше, ми орієнтуватимемося на в’їзний туризм. Відкриття цього року в нас – це арабські туристи, які десятками тисяч улітку приїздили в Карпати, Львів, Київ. Вони привезли вагому суму до України. До цього були переговори. Наші чиновники спілкувалися з представниками арабських країн. Це все чартери, а не просто хтось купив квиток на рейсовий літак. Це була організована кампанія. 

Ще одна важлива новинка у законопроєкті – з’являється цільове використання туристичного збору, який сплачується при ночівлі в готелі. Він варіюється від 0,5% до 5%. Відповідний збір використовуватиметься лише для потреб туризму. Це обговорюватиметься з бізнесом. Уявімо, ми зібрали два мільйони. На що ми їх маємо витратити? На таблички, на те, щоб на пляжі був трактор для прибирання, або просто на маркетинг певного міста – на промоцію, створення турів, сувенірну продукцію. 

Коли він може з’явитися в залі для голосувань? 

– Я думаю, що ми десь навесні, а можливо, наприкінці лютого винесемо його для голосування. Там багато правок… 

Ми ж не хочемо винести документ у зал і чекати, поки хтось наполягатиме на своїх восьмистах правках. Або – збирати підписи для спецпроцедури щодо закону про туризм. Якось дивно звучить. 

ДАРТ РЕАЛІЗОВУВАТИМЕ ПРОЄКТ ПРО НАЦІОНАЛЬНІ ПАРКИ В 2022 РОЦІ 

Скільки коштів у Державному бюджеті на 2022 рік передбачено для Державного агентства з питань розвитку туризму? У редакції першого читання планувалося виділення лише ста мільйонів гривень… 

– Ми змінили цю цифру до другого читання. Нині це – один мільярд гривень. Його винесли з бюджету Мінкульту в бюджет Мінінфраструктури. Будуть нові проєкти. Планується розвиток національних парків. Не знаю ще, які будуть пілотні проєкти. Але ці національні парки матимуть інфраструктуру для туристів: території для кемпінгів, зручні паркомісця, облаштовані туристичні маршрути. Кілька нацпарків будуть обрані у 2022 році, та почнеться реалізація цього проєкту.

Запланована також розробка туристичних стратегій для регіонів. Це дуже важливо зробити централізовано, щоб усе відбувалося під наглядом ДАРТу, щоб це були нормальні підрядники. Вони, по-перше, мають глобально ввійти в одну стратегію. Може бути і міжрегіональне співробітництво. Наприклад, “Мале карпатське коло” об’єднує дорогою три західні області – Львівську, Франківську, Закарпатську. Туристично частини цих територій теж можна об‘єднувати. Північ, Південь також можуть мати свою туристичну стратегію. 

Обговорюється також те, як зробити нормальний південний курорт. Це в планах є, але про якусь конкретику зарано говорити. 

ДО 2024 РОКУ ПЛАНУЄТЬСЯ ЗАПУСК “ІНТЕРСІТІ” ДО ВСІХ ОБЛАСНИХ ЦЕНТРІВ УКРАЇНИ 

На жаль, якість доріг до деяких цікавих туристичних локацій в Україні залишає бажати кращого. Як вирішуватиметься це питання? 

– Це все ще буде підтягуватися. Зрозуміло, що основні траси вже зроблені у межах “Великого будівництва”, але пізніше будуть побудовані і дороги обласного значення. Ми з міністром інфраструктури Кубраковим дуже тісно працюємо. Він розуміє, що при будівництві доріг мають бути враховані туристичні маршрути. Дороги на Південь, у Запорізький регіон, Бердянськ, Кирилівку зроблено ще в 2021 році. Зверніть увагу, до речі, як Укрзалізниця змінила підхід. Запустила спеціальні зимові експреси на Буковель, Славське. Зараз вони зробили кілька нічних потягів до Карпат. Найдовший за часом потяг – “Маріуполь – Рахів”. 

Також дуже важливо, що будуть оновлюватися вагони і рухомий склад. Усі ці проєкти мають підтримку президента Володимира Зеленського, тому я вірю в успішну реалізацію.  

Коли відбудеться таке оновлення? 

– Частина робіт стартувала в 2021 році. Упродовж нього вдалося відкрити деякі нові маршрути. Також отримали 20 нових вагонів. До 2024 року в планах – запустити до всіх обласних центрів України швидкісні поїзди “Інтерсіті”. Зараз не всі міста об’єднані ними, тому що деякі з них не мають електрифікації, наприклад – Миколаїв, Чернівці. 

Ще є проєкт курсування електричок для столиці і великих міст City Express. Це будуть нові електрички і новий графік. Перший маршрут – від Василькова до Києва – вже запрацював.

Ангеліна Страшкулич, Київ 

Фото Юлії Овсяннікової

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>