Ідеологічний стриптиз. Що залишиться від обіцянок українських топ-політиків, якщо відкинути популізм

Українські топ-політики суперечать самі собі і не дотримуються жодної ідеології

Усі рейтингові кандидати у президенти України декларують ідеологію лівих партій, але лише тому, що хочуть говорити те, що подобається електорату. Тому насправді за їхніми словами ховається головна ідеологія країни – популізм, пише журнал Новое Время.

Ілюзія вибору – в такій ситуації опинилася Україна напередодні президентських виборів.

Гра у вірю – не вірю

Аналіз політичних і економічних поглядів ключових кандидатів у президенти, який для НВ провела незалежна аналітична платформа VoxUkraine, не залишив українцям вибору. Тому що всі рейтингові політики в тій чи іншій мірі проповідують схожі ліві погляди.

Розрізняються лише відтінки українського лівого – від крайнього лівацтва лідера радикалів Олега Ляшка до відносно помірних ідей президента Петра Порошенка і керівника партії Громадянська позиція Анатолія Гриценка. Тобто весь вітчизняний політичний спектр, якщо говорити про рейтингових кандидатів, вкладається в рамки пізнього Радянського Союзу, де комунізм-соціалізм в економіці поєднувався з авторитаризмом і жорсткою вертикаллю влади в держуправлінні.

Борис Давиденко, головний редактор VoxUkraine, каже, що риторика партбосів приблизно вписується в одну ідеологію – соціал-демократичну. Найбільш ліві з кандидатів (Олег Ляшко, Юлія Тимошенко, Юрій Бойко, Вадим Рабінович) обіцяють виборцям зростання соцвиплат, грозяться мало не вручну встановлювати ціни на соціально важливі ресурси і регулювати ринки. При цьому Україна в цілому орієнтується на західні цінності, наприклад на свободу підприємництва, – і тому ті самі політики дружно обіцяють впроваджувати і його, суперечачи самим собі.

“Це гра у вірю – не вірю, – говорить Давиденко. – Політик пропонує те, чого хоче народ, але обидві сторони знають-відчувають, що це не буде виконано”.

Чому домінує популізм

За даними директора фонду Демініціативи соціолога Ірини Бекешкіної, більшість українців вважають, що держава повинна їх забезпечувати. Політики перед виборами аналізують запити населення і потім будують свої програми, виходячи з вимог електорату.

Слова Бекешкіної готові підтвердити люди, які впритул працюють з політиками якраз у сфері їхніх відносин з електоратом, – політтехнологи.

Один з таких професіоналів, який співпрацює з Оппоблоком, розповів НВ, що у штабі цієї політсили консультанти проводять спеціальні фокус-групи, виявляючи лише соціальні проблеми, що хвилюють виборців. А потім саме з “рішеннями” цих питань апелюють до електорату через виборчі гасла.

Коли соціологи пропонували українцям самим фінансувати політика чи партію, яка точно буде виконувати свої обіцянки, підтримати такий варіант погоджувалися лише 10% опитаних

“Ніхто навіть не думає про ідеологію, не приведи Господи! – розповідає цей експерт, який побажав залишитися неназваним. – Потрібно бути приземленим, говорити про хліб насущний, про манну небесну, що звалиться на голови українців після виборів. А не про якусь ідею, яку не можна помацати “.

Бекешкіна впевнена, що вітчизняні партбоси безпринципні не лише самі по собі, але і в силу обставин. “Політики йдуть за народом: що він [народ] хоче почути, те вони [політики] і говорять. Людей просто обманюють атракціоном обіцянок”, – зазначає експерт.

Вона вважає: якби зараз знайшлася людина, готова вийти до електорату із правдивими обіцянками, вона не набрала б і 5% голосів. Тому що люди хочуть швидких рішень своїх економічних проблем.

Для Бекешкіної показовий ще один висновок із проведених її командою опитувань: коли соціологи пропонували українцям самим фінансувати політика чи партію, яка точно буде виконувати свої обіцянки, підтримати такий варіант погоджувалися лише 10% опитаних.

Читайте повний текст матеріалу у свіжому номері журналу Новое Время – №45-46 від 6 грудня 2018 року

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>