2 роки на дні. Чому економіка України почала рости

Приводи для оптимізму

У своїй травневій доповіді МВФ пророкує Україні в 2016 році зростання економіки на 1,5%. У Фонді такі цифри вважають позитивними, називаючи можливе зростання “рекордним”. Скоріш за все, його можна вважати таким, порівнюючи з приголомшливим падінням української економіки в 2015 році на 10,5%. 

Як пояснив Еспресо.TV інвестиційний банкір Сергій Фурса, в українців справді є приводи для стриманого оптимізму – славнозвісне “дно” економіки ми вже пройшли.

“ВВП зростає вже третій квартал. Зараз є обережні сигнали про те, що це зростання може прискоритися. Припинився відтік капіталу, виріс попит на метали на внутрішньому ринку. Є речі, які ще не матеріалізувались в статистику, але вони дають зрозуміти, що все буде добре”, – констатує банкір. 

Однак економіст Олег Устенко вважає, що по факту приводи для радощів дуже скромні. Він наголошує, що таке непевне зростання навряд чи можна назвати повноцінним одужанням української економіки.

“Зростання в 1,5% не означає, що ти піднімаєшся з дна. Коли сусідні країни ростуть темпами в 2% і вище – це означає, що дистанція між Україною і сусідами буде лише збільшуватися. Якщо дивитися на світову економіку, то вона в цьому році прогнозовано покаже зростання 3%”, – пояснює свою думку експерт. 

Економіст вважає, що можна казати про стійку траєкторію зміцнення економіки тільки тоді, коли країна росте темпами, які перевищують темпи росту її основних сусідів.

Тим не менш існують декілька фактів, які говорять, що в Україні таки відбувається поки ще обережне, але все-таки відновлення економіки.

Зростання промислового виробництва

Лютий порадував українців стрімким злетом промислового виробництва на рівні 7,6% у порівнянні з аналогічним місяцем 2015 року. Однак вже в березні цей показник знизився до 4,8%.

Загалом Мінекономрозвитку відзвітувало, що за перший квартал 2016 року промислове виробництво зросло на 3,7% і спрогнозувало його ріст на перше півріччя на невеликі, але показові 2,5%. Чому показові, бо до цього часу промвиробництво України скорочувалось три роки поспіль.

У відомстві пояснили, що зростання викликане збільшенням обсягів виробництва металоконструкцій, продукції машинобудування, будівельних матеріалів. Аутсайдерами стали харчова, хімічна, деревообробна промисловість та електроенергія.

Промисловому виробництву допомогло покращення зовнішньої кон’юнктури для українських товарів, зокрема – зростання ціни на метал.

Зміцнення гривні

Останніми часом ми спостерігаємо зміцнення гривні до долара як на міжбанку, так і на чорному ринку. Експерти це пояснюють зростанням обсягів експортної виручки і продажу валюти експортерами. Також на зміцнення гривні позитивно вплинув кінець опалювального сезону, адже велика частина енергоносіїв закуповувалась за долари. 


Як наслідок, за останні два місяці гривня відіграла у долара майже 10% своєї вартості. Так 1 березня 2016 року на міжбанку долар продавався за 27,5 гривні, сьогодні ж, 12 травня, валюту можна придбати за 25,3 гривень.


Однак, чи йде мова про сталу тенденцію? Адже, як попереджували в Нацбанку, навіть за підтримки МВФ середній курс долара у 2017 році становитиме щонайменше 27,2 грн., а вже наприкінці наступного року – 27,8-28,0 грн. Однак варто наголосити, що в бюджет-2016 закладений більш оптимістичний для українців курс на рівні 24,1.

Інвестбанкір Фурса пояснює, що стабілізація гривні і позитивні економічні зрушення відбулися значною мірою через спекулятивне зростання ціни на сталь в Китаї та у всьому світі.

“Наша динаміка ВВП завжди залежала від цін на сталь. Зараз маємо те ж саме: було різке спекулятивне зростання. Це і тримало гривню. У той же час цей спекулятивний ріст уже закінчився, була серйозна корекція і ми можемо говорити про те, що сильного подальшого зростання не буде. Є стабілізація на певному рівні, набагато нижче, ніж були досягнуті пікові значення”, – вважає він. 

Курс гривні також суттєво впливає на рівень цін. В НБУ відзвітували, що вперше за два роки темпи інфляції в Україні повернулися до однозначних чисел. Так, у квітні 2016 року споживча інфляція знизилася до 9,8% з 20,9% в кінці березня. 

Без МВФ

Ситуація поступового зростання української економіки також показова тим, що відбувається на тлі непорозуміння, чи отримає Україна наступний транш від МВФ у розмірі в $1,7 млрд.  

Так, до кінця травня парламент має прийняти 14 законопроектів, які забезпечать подальшу співпрацю с Фондом, загалом таких законопроектів19. Крім того, МВФ наразі працює в Києві і буде знаходитися тут до 18 травня. За час свого перебування делегати мають побачити результати злагодженої роботи Ради і Кабміну.

Тобто насправді існує чимало умов, які треба виконати Україні для отримання довгоочікуваного траншу, – ще одного стабілізаційного фактору для хиткої української економіки.

Економіст Олег Устенко вважає, що не варто перебільшувати значення міжнародної допомоги для зміцнення економіки України.

“Транш вирішує тільки питання тимчасового перепочинку, питання збільшення фінансової стабільності країни в короткостроковій перспективі”, – вважає він.

Транш МВФ, без сумніву, може стати ще одним реанімаційним заходом для економіки України, але він не здатен бути довготривалою терапією.

Експерти сходяться у думці, що співпраця з Міжнародним валютним фондом важлива не самим фактом виділення грошей, а перш за все виконанням вимог для їх отримання.


Одна з груп умов Фонду полягає в проведенні структурних реформ, в тому числі судової реформи та реформи прокурати. Їх впровадження змогло б  вплинути на бізнес-клімат в країні та залучити інвесторів.


До того часу все, що відбувається, важко назвати справжнім одужанням, це, скоріш, природне зростання економіки не завдяки, а всупереч українським реаліям. 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>