FAZ: Політика щодо Росії й помилки Штайнмаєра

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штаймаєр сам призвів до того, що постав у суперечливому світлі. Цілою низкою своїх заяв, які лунали впродовж літа, він справляв враження, що спільна позиція німецького уряду щодо російської агресії в Україні, – буцім, справа минулого. Суть його висловлювань: Заходу слід з більшим розумінням поставитися до Росії та зробити новий крок назустріч Москві.

Такий самий напрямок думки простежується й у нещодавніх пропозиціях Штайнмаєра – щодо відновлення контролю за звичайними видами озброєнь у Європі, про яке він писав у коментарі в виданні Frankfurter Allgemeine Zeitung, а також прагнення поновлення формату зустрічей Великої вісімки за участі Росії.


Оглядач видання FAZ Райнгард Везер

Насправді, така інтерпретація його тверджень – не зовсім справедлива. Міністр закордонних справ щоразу чітко називав речі своїми іменами, вказуючи на того, хто несе відповідальність за напруження ситуації в Європі, – а саме російське керівництво. Він наполягав на тому, що ключ до відновлення миру в Європі лежить у Москві, а саме – в зміні поведінки керівництвом Кремля. І Штайнмаєр робить те, що слід очікувати від політика, обтяженого урядовою відповідальністю, тобто він не обмежується описом ситуації, а шукає виходу з положення, яке становить загрозу для всієї Європи.

А це означає й посилання російському керівництву сигналів про готовність до переговорів. Утім, доцільно поєднати цю абстрактну готовність з конкретними темами, скажімо, з переговорами про новий контроль за озброєннями в Європі. Однак щодо шансів на успіх, то тут міністр закордонних справ не плекає жодних ілюзій, адже вони мінімальні.

І це – не провина Штайнмаєра. Але він має сам собі докоряти, що його висловлювання зустріли на Заході з таким скепсисом. Роблячи свої заяви, він керувався внутрішньопартійними інтересами, і вони були спрямовані на ту частину соціал-демократів, яка є приязно налаштованою до Росії. Таким чином він відродив примару політики щодо Росії, яку проводив приятель Путіна Ґергард Шредер.

Тоді, – та, якщо вже бути чесним, то це був зовсім інший час, – цю політику теж сформулював Штайнмаєр. Тож зараз постає питання, скільки тодішнього лишилося в його нинішній політиці. Певним є лише одне – задля сумнівних внутрішньополітичних здобутків Штайнмаєр змарнував багато політичної довіри, яку він здобув за минулі два роки напруженою працею в Польщі, країнах Балтії та в Україні. Крім того, цими діями він послабив позицію Німеччини в спробах зменшити напруженість у Східній Європі.

Автор: Райнгард Везер є оглядачем видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.

DW.COM

Західні представники “нормандської четвірки” – Німеччина та Франція – не задоволені результатами втілення мінських домовленостей на Донбасі. Сторони конфлікту вчергове звинувачують один одного в обстрілах. (28.08.2016)

Німецький таблоїд Bild різко розкритикував виступ міністра закордонних справ Німеччини в Уральському федеральному університеті в Єкатеринбурзі. Видання звинуватило Штайнмаєра в “нечуваному пересмикуванні історії”. (17.08.2016)

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>